«Небажаний вміст» на сторінках користувачів Facebook: український сегмент

Анотація

Висловлення в соціальній мережі власного ставлення до найрізноманітніших предметів та явищ стало рутинною справою більшості активних користувачів. Прояв емоцій у соціальній мережі Facebook з метою налагоджування комунікації шляхом відвертості та емоційності висловлювань наразі є нормою спілкування, що подекуди призводить до перетинання межі коректності та етичності. Стаття присвячена актуалізації такого явища, як «небажаний вміст» у названій соціальній мережі (ворожі виловлювання, нецензурна лексика, дискримінація, їх шифрування та потрактування), – це поняття акцентовано згідно до «Умов і правил Facebook», «Стандарти спільноти» частини ІІІ «Небажаний вміст» пункту 13 «Пропаганда ненависті». Серед основних завдань дослідження можна виокремити: аналіз «Умов надання послуг» Facebook в аспекті мовно-етичних норм та параметрів контролю і відстежування власне соціальною мережею їх дотримання; виявлення форм та особливостей шифрування «небажаного вмісту»; параметри зміни символів у межах «небажаного вмісту», що робить неможливим відстеження недопустимих висловлювань, відповідно до «Стандартів спільноти»; аналіз тематики й проблематики публікацій, де використовується «небажаний вміст» (окрема увага приділяється суспільно-політичному контенту та реакції відповідної аудиторії на нього); виокремлення причин та наслідків використання зашифрованого «небажаного вмісту»; визначення особливостей багатомовності в постах та коментарях українського сегменту Facebook. Теоретичним підґрунтям статті є сформоване на основі словників, довідників, наукових досліджень тощо потрактування «небажаного вмісту» – із проекцією на неоднозначне з погляду класичного визначення «небажаного вмісту» його сприйняття та споживання аудиторією. Аналіз проведено на матеріалі персональних сторінок та сторінок різних спільнот у соціальній мережі Facebook, зокрема соціально-політичних груп, людей різного професійного спрямування (журналісти, політичні діячі, військовослужбовці, викладачі, студенти та ін.). У статті зберігається анонімність користувачів соціальної мережі Facebook, оскільки метою є порушення загальної проблеми, а не оприлюднення контенту, продукованого конкретними особами, чиї сторінки були обрані для дослідження.