ГРОМАДЯНСЬКА УЧАСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Анотація

Досліджується трансформація громадянської участі української молоді в умовах повномасштабної війни, з акцентом на динаміку залучення, інституційні зміни та структурні обмеження. Показано, що українське громадянське суспільство історично розвивалося хвилеподібно, активізуючись у періоди політичних криз і зовнішніх загроз, однак саме після 2014 року та особливо з 2022 року відбулося якісне й кількісне зростання участі молоді. Емпіричні дані свідчать про різке збільшення волонтерської активності. Обґрунтовано, що в українському контексті відбувається зближення понять волонтерства та громадянського активізму, що зумовлено високим рівнем суспільної довіри, широкими правовими визначеннями та практикою участі, яка охоплює як допомогу, так і адвокацію та політичну мобілізацію.

Проаналізовано основні напрями діяльності молоді: гуманітарна допомога, підтримка постраждалих, відбудова, участь у локальних ініціативах і протестних практиках. Визначено роль молодіжних організацій і неформальних мереж, а також соціальних медіа як інструментів мобілізації. Водночас встановлено, що значна частка молоді залишається поза інституціями громадянського суспільства, що пов’язано з соціально-економічними, регіональними та освітніми бар’єрами. Окрему увагу приділено впливу війни на психоемоційний стан молоді, досвіду втрат, вимушеній міграції та нерівному доступу до участі для вразливих груп. Показано, що попри високий рівень готовності до відбудови, молодь часто не відчуває власної спроможності впливати на рішення. Зроблено висновок про формування гнучкої, але структурно вразливої моделі громадянської участі, що потребує інституційної підтримки у післявоєнний період.