Аналіз психосоціальної складової континууму психологічної адаптації-дезадаптації у хворих дерматологічного профілю зрізним рівнем вітальної загрози
Анотація
Мета: дослідити стан психосоціального функціонування як складової континууму психологічна адаптація – дезадаптація у хворих дерматологічного профілю з захворюваннями різного рівню вітальної загрози, для розробки, в подальшому, персоніфікованих програм психокорекції для даної категорії хворих. Контингент і методи дослідження. На підставі інформованої згоди, з дотриманням принципів біомедичної етики та деонтології, нами було обстежено 120 хворих дерматологічного профілю, які перебували на лікуванні у трьох філіях клініки «Dr. Zapolska Clinic» протягом 2020-2021 років, а саме: 60 хворих з невітальними дерматологічними захворюваннями (себорейний кератоз L82, кандиломи A63.0, ангіоми D18.0, порушення пігментації L80), та 60 хворих з дерматологічними захворюваннями, що складають вітальну загрозу (меланома C43, базаліома C44, карцинома шкіри D04).
Результати. Як за інтегральними показниками так і за окремими характеристиками соціально-психологічної адаптації/дезадаптації, ми виявили загальний тренд первинного значення браку адаптаційних ресурсів та вторинного – нозоспецифічних особливостей дерматологічної патології, у формуванні станів психологічної дезадаптації, що проявляється як в клініко-психологічній площині, так і в сфері психосоціального функціонування.
Ці дані також узгоджуються з результатами вивчення якості життя (ЯЖ) обстежених: загальна тенденція асоційованості рівню ЯЖ та наявності ознак психологічної дезадаптації (ПДА), була підтверджена як для інтегральних критеріїв оцінки ЯЖ, так і для 8-ми з 10-ти оцінювальних параметрів ЯЖ (нозоспецифічними виявились рівні фізичного благополуччя та працездатності, на відміну від усіх інших параметрів). Дослідження підтвердило наші припущення щодо відсутності прямого взаємозв’язку між нозоспеціфічністю та вітальністю дерматологічного захворювання і станом психосоціального функціонування індивіда, особливо в контексті адаптивності та її ресурсної бази. Отримані результати стосовно того, що дерматологічні хворі без клінічних ознак психологічної дезадаптації, незалежно від нозологічної приналежності основного захворювання, мають достатній ресурс адаптивності та задіяють його в сфері соціально-психологічної взаємодії, є для нас передбачуваними, але такими, що потребували наукового обґрунтування та доведення. Питання первинності/вторинності станів ресурсної бази та адаптивності на клініко-психологічному та психосоціальному рівнях є такими, що потребують подальшого вивчення. Ми припускаємо, що мова йде про механізми взаємовпливів біологічної предиспозиції та психологічних й психосоціальних факторів, мозаїчне поєднання яких визначає ресурсні можливості індивіда щодо конструктивного прийняття факту наявності дерматологічного захворювання і вибудови адекватної стратегії її опанування, незалежно від ступеню вітальності хвороби.
Висновок. Виявлені закономірності повинні враховуватися при розробці лікувально-реабілітаційних і психопрофілактичних заходів у пацієнтів з дерматологічною патологією з різним рівнем вітальної загрози.
Завантаження
Посилання
/Посилання
2. Marshall C., Taylor R., Bewley A. Psychodermatology in Clinical Practice: Main Principles // Acta Dermato-Venereologica. 2016. Vol 23, Is, 96(217). P. 30 – 34.
3. Foggin E, Cuddy L, Young H. Psychosocial morbidity in skin disease // Br J Hosp Med (Lond). 2017. Vol. 2, Is. 78(6). P. 82-86.
4. Психодерматологія: медико-психологічні аспекти дії психосоціального стресу в клінічній і естетичній дерматологічній практиці / За заг. редакцією проф. М.В.Маркової. Харків : «Друкарня Мадрид», 2019. 277 с. ISBN 978-617-7845-85-9.
5. Fava G. A., Guidi J., Sonino N. The Psychosomatic Practice // Acta DermatoVenereologica.2016. Vol. 23, Is. 96(217). P. 9 – 13.
6. Jafferany M., Franca K. Psychodermatology: Basics Concepts // Acta DermatoVenereologica. 2016. Vol. 23, Is. 96(217). P. 35 – 37.
7. França K., Castillo D. E., Roccia M. G., Lotti T., Wollina U., Fioranelli M. Psychoneurocutaneous medicine: past, present and future // Wien Med Wochenschr. 2017. Vol.14. P. 214 – 217.
8. Honeyman J. F. Psychoneuroimmunology and the Skin // Acta DermatoVenereologica. 2016. Vol. 23. Is. 96(217). P. 38-46.
9. Coneo A. M. C., Thompson A. R., Lavda A. The influence of optimism, social support, and anxiety on aggression in a sample of dermatology patients: an analysis ofcross-sectional data // British Journal of Dermatology. 2017. Vol. 176(5). P. 1187-1194.
10. Dehghani F., Dehghani F., Kafaie P., Taghizadeh M. R. Alexithymia in different dermatologic patients // Asian J Psychiatr. 2017. Vol. 25. P. 42-45.
11. Koo J. Y, Lee C. S. General approach to evaluating psychodermatological disorders // Psychocutaneous Medicine. – NY: MarcelDekker, 2003. P. 1 – 29.
12. Маркова М.В., Скребцова Г.В. Особливості клінічної складової континууму психологічної адаптації-дезадаптації у хворих дерматологічного профілю з різним рівнем вітальної загрози // Східноєвропейський журнал внутрішньої та
сімейної медицини. 2023. № 2. С. 130-141. http://doi.org/10.15407/internalmed2023.02.130
Senra M. S., Wollenberg A. Psychodermatological aspects of atopic dermatitis // Br. J. Dermatol. 2014. Vol. 170. P. 38 – 43.
Marshall C., Taylor R., Bewley A. Psychodermatology in Clinical Practice: Main Principles // Acta Dermato-Venereologica. 2016. Vol 23, Is, 96(217). P. 30 – 34.
Foggin E, Cuddy L, Young H. Psychosocial morbidity in skin disease // Br J Hosp Med (Lond). 2017. Vol. 2, Is. 78(6). P. 82-86.
Psihodermatologіya: mediko-psihologіchnі aspekti dії psihosocіal'nogo stresu v klіnіchnіj і estetichnіj dermatologіchnіj prakticі / Za zag. redakcієyu prof. M.V. Markovoї. Harkіv : «Drukarnya Madrid», 2019. 277 s. [in ukr]
ISBN 978-617-7845-85-9.
Fava G. A., Guidi J., Sonino N. The Psychosomatic Practice // Acta Dermato-Venereologica. 2016. Vol. 23, Is. 96(217). P. 9 – 13.
Jafferany M., Franca K. Psychodermatology: Basics Concepts // Acta Dermato-Venereologica. 2016. Vol. 23, Is. 96(217). P. 35 – 37.
França K., Castillo D. E., Roccia M. G., Lotti T., Wollina U., Fioranelli M. Psychoneurocutaneous medicine: past, present and future // Wien Med Wochenschr. 2017. Vol.14. P. 214 – 217.
Honeyman J. F. Psychoneuroimmunology and the Skin // Acta Dermato-Venereologica. 2016. Vol. 23. Is. 96(217). P. 38-46.
Coneo A. M. C., Thompson A. R., Lavda A. The influence of optimism, social support, and anxiety on aggression in a sample of dermatology patients: an analysis of cross-sectional data // British Journal of Dermatology. 2017. Vol. 176(5). P. 1187-1194.
Dehghani F., Dehghani F., Kafaie P., Taghizadeh M. R. Alexithymia in different dermatologic patients // Asian J Psychiatr. 2017. Vol. 25. P. 42-45.
Koo J. Y, Lee C. S. General approach to evaluating psychodermatological disorders // Psychocutaneous Medicine. – NY: MarcelDekker, 2003. P. 1 – 29.
Markova M.V., Skrebtsova G.V. Osoblivostі klіnіchnoї skladovoї kontinuumu psihologіchnoї adaptacії-dezadaptacії u hvorih dermatologіchnogo profіlyu z rіznim rіvnem vіtalnoї zagrozi // Skhіdnoєvropejs'kij zhurnal vnutrіshn'oї ta sіmejnoї medicini. 2023. № 2. S. 130-141 [in ukr].