Психоемоційні реакції на етапі клінічно ізольованого синдрому розсіяного склерозу

  • Olga D. Shulga Волинська обласна клінічна лікарня; м. Луцьк, проспект Грушевського 21, 43005 https://orcid.org/0000-0002-4513-9028
Ключові слова: клінічно ізольований синдром, розсіяний склероз, психоемоційна реакція, неспроможність

Анотація

Проведено проспективне дослідження функціональної неспроможності та її зв’язку з емоційною реакцією пацієнта на діагноз у 30 пацієнтів з клінічно ізольованим синдромом (КІС) розсіяного склерозу (РС). Метою дослідження було оцінка типових емоційних реакцій у пацієнтів з КІС РС та визначення їх впливу на функціональну неспроможність пацієнтів в майбутньому. Дослідження проводили в три етапи. На першому етапі до інфузії метилпреднізолону проводилась оцінка емоційної реакції та ступінь функціональної неспроможності. Оцінку надійності емоційної емоційної реакцію оцінювали через 7 днів. Повторна оцінка психоемоційної реакції та функціональної неспроможності при повторній клінічній атаці РС. Всього в дослідження було включено 30 пацієнтів, з середнім віком 32,07 ± 8,54 роки, з них 27 жінок та 3 чоловіки. Встановлено, що при КІС найчастішими емоційними реакціями були тривога (60%), шокова реакція (16,56%) пацієнтів, категоричне заперечення діагнозу (13,33%) осіб. Рідше спостерігалось полегшення — у 6,67% та скорбота у 3,33% пацієнтів. Надійність емоційної реакції повторно оцінювали через 7 днів (α Кронбаха 0,993). Проміжок часу від моменту КІС РС до повторної атаки та встановлення діагнозу РС склав 6,33 ± 3,467 місяців. Бал за шкалою EDSS на час другої атаки становив 2,92 ± 0,081 бали. Для різностороннього аналізу було також застосовано процедуру однофакторного дисперсійного аналізу ANOVA для встановлення статистичної різниці значення показника сумарного балу шкалою EDSS для різних рівнів показника «Реакція». Статистично значущий зв’язок було встановлено між значеннями показників «Реакція» та загальним балом за шкалою Expanded Disability Status Test (EDSS) на рівні Р< 0,01, а також балом EDSS при повторній клінічній атаці. Встановлено, що емоційний  фон пацієнта впливає на прогноз та функціональну неспроможність в динаміці.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Coclitu Catalina, Cris S, Constantinescu CS, Tanasescu Radu. The future of multiple sclerosis treatments. Expert Review of Neurotherapeutics. 2016; vol 16, № 12: pp 1341–56. DOI: 10.1080/14737175.2016.1243056

Kobelt G, Thompson A, Berg J, et al. New insights into the burden and costs of multiple sclerosis in Europe. Multiple Sclerosis. 2017; vol 23, № 8, pp 1123–1136. DOI: 10.1177/1352458517694432

Lublin FD, Reingold CS. Defining the clinical course of multiple sclerosis: results of an international survey. National Multiple Sclerosis Society (USA) Advisory Committee on Clinical Trials of New Agents in Multiple Sclerosis. Neurology. Apr 1996;(46): pp 907–911. DOI: 10.1212/WNL.46.4.907

Fisniku LK, Brex PA, Altmann DR, Miszkiel KA, Benton CE, Lanyon R, Thompson AJ, Miller DH, et al. Disability and T2 MRI lesions: a 20-year follow-up of patients with relapse onset of multiple sclerosis. Brain. March 2008;131(3): pp 808–817. https://doi.org/10.1093/brain/awm329

Bermel RA, Bakshi R. The measurement and clinical relevance of brain atrophy in multiple sclerosis. Lancet Neurol. Feb 2006;5(2): pp 158-70.

Amato MP, Ponziani G, Siracusa G, Sorbi S. Cognitive dysfunction in early-onset multiple sclerosis: a reappraisal after 10 years. Archives of Neurology. 2001;58(10): pp 1602–1606. https://doi.org/10.1001/archneur.58.10.1602

Amato MP, Hakiki B, Goretti B, Rossi F, Stromillo ML, Giorg A, et al. Association of MRI metrics and cognitive impairment in radiologically isolated syndromes. Neurology. Jan 2012;78(5): pp 309 –314. DOI: 10.1212/WNL.0b013e31824528c9

Zivadinov R, Sepcic J, Nasuelli D, et al. A longitudinal study of brain atrophy and cognitive disturbances in the early phase of relapsing-remitting multiple sclerosis. Journal of Neurology, Neurosurgery and Psychiatry. 2001;70: pp 773-780.

Solaro C, Gamberini G, Masuccio FG. Depression in multiple sclerosis: epidemiology, aetiology, diagnosis and treatment. CNS drugs. Feb 2018;32(2): pp 117-133. DOI: 10.1007/s40263-018-0489-5.

Anhoque CF, Domingues SC, Carvalho T, Teixeira AL, Domingues RB. Anxiety and depressive symptoms in clinically isolated syndrome and multiple sclerosis. Arquivos de Neuro-Psiquiatria. Dec 2011;69(6): pp 882-886.

Pucak ML, Carroll KA, Kerr DA, Kaplin AI. Neuropsychiatric manifestations of depression in multiple sclerosis: neuroinflammatory, neuroendocrine and neurotrophic mechanisms in the pathogenesis of immune-mediated depression. Dialogues in Clin Neuroscience. 2007;9(2): pp 125–139.

Rintala A, Matcham F, Radaelli M, et al. Emotional outcomes in clinically isolated syndrome and early phase multiple sclerosis: a systematic review and meta-analysis. Journal of Psychosomatic Research. 2019;(124): p 109761.

Fallahi-Khoshknab M, Ghafari S, Nourozi K, Mohammadi E. Confronting the diagnosis of multiple sclerosis: a qualitative study of patient experiences. Journal of Nursing Research. Dec 2014;22(4): pp 275-282. DOI: 10.1097/jnr.0000000000000058.

Leahy T, Elseed M, Counihan TJ. Clinically isolated syndromes or clinically isolated patients? A patient and clinician perspective on the utility of CIS as a diagnosis. Multiple Sclerosis and Related Disorders. Oct 2017;17: pp 249-255. DOI: 10.1016/j.msard.2017.08.015.

Kalb Rosalind, Reitman Nancy. Multiple sclerosis: a model of psychosocial support 5th edition. 2012.

Polman CH, Reingold SC, Banwell B, Clanet M, Cohen JA, Filippi M, Diagnostic criteria for multiple sclerosis: 2010 revisions to the McDonald criteria. Annals of Neurology Feb 2011;69(2): pp 292-302. DOI:10.1002/ana.22366.

Kurtzke JF. Rating neurologic impairment in multiple sclerosis: an expanded disability status scale (EDSS). Neurology. Nov 1983;33(11): pp 1444-52.

Hreben NF. Psychological tests for professionals. Minsk: Modern. Shk., 2007 [In Russ.]

Опубліковано
2019-12-28
Як цитувати
Shulga, O. D. (2019). Психоемоційні реакції на етапі клінічно ізольованого синдрому розсіяного склерозу. Психіатрія, неврологія та медична психологія, (12). https://doi.org/10.26565/2312-5675-2019-12-08
Номер
Розділ
Неврологія