Особистісні характеристики хворих на шизоафективний розлад в період ремісії як ознака постманіфестних патоперсонологічних трансформацій

  • Mykola Ye. Khomitskiy Запорізький державний медичний університет; м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26, 69035 https://orcid.org/0000-0002-8622-6718
Ключові слова: шизоафективний розлад, клініка, адаптація, патоперсонологічні особливості

Анотація

В роботі проведено кількісний та якісний аналіз особистісних характеристик у пацієнтів з шизоафективним розладом та встановлено нозоспецифічні ознаки постманіфестних патоперсонологічних трансформацій за методикою стандартизованого методу дослідження особистості. При проведенні обстеження відмічалась реакція напруження як природня відповідь на втручання у внутрішній світ особистості. Спостерігалося певне підвищення старанності, самокритичності та відвертості при обстеженні. Настрій був нестійкий, відмічалась схильність до незадоволення собою, різка зміна відношення до інших осіб під впливом швидкоплинних емоцій та обставин. Декларування активної життєвої позиції знаходилося у невідповідності до реальної поведінки. Показник за L склав 49,41±8,84 Т-балів, що свідчить про відсутність намагань справити краще враження при обстеженні. Показник, який було отримано за шкалою F, склав 62,07±8,47 Т-балів, що є відображенням стану дистресу, схвильованості, емоційної нестабільності, внутрішньої напруги, спричиненого внутрішніми психологічними проблемами. Показник шкали К дорівнював 55,43±8,58 Т-балів, що свідчить про несхильність досліджених заперечувати наявність проблем та про чутливість стосовно оцінок своєї особистості та поведінки оточуючими. Наявні патоперсонологічні трансформації характеризуються ознаками різноспрямованих тенденцій компенсаторного напруження особистісних ресурсів, що підтверджується наявністю декількох помірно підвищених (65–75 Т-балів) показників окремих шкал та одночасним підвищення показників шкал як гіпостенічного (показник шкали 2 дорівнює 65,36±12,28 Т-бали) так і гіперстенічного (показники шкал 4 та 9 склали 73,23±11,83 та 66,05±12,02 Т-бали відповідно) регістрів. Використання отриманих даних сприятиме підвищенню якості діагностики та оцінки актуального стану пацієнтів з шизоафективним розладом, що дасть можливість формувати систему лікувально-реабілітаційних заходів на принципах персоніфікованого підходу.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Murru, A., Manchia, M., Tusconi, M., Carpiniello, B., Pacchiarotti, I., Colom. F., & Vieta, E. Diagnostic reliability in schizoaffective disorder. Bipolar Disorder, 2016, 18(1), pp 78–80. DOI: 10.1111/bdi.12366

Pidkorytov, V. S., Sazonov, S. O., & Baybarak, N. A. (2014). Diagnostic features of schizoaffective disorder in the spectrum of affective-paranoid states. Medychna psykholohiia, 2014, vol 9(3), pp 71–77. [in Ukrainian]. http://nbuv.gov.ua › j-pdf › Mpsl_2014_9_3_2.

Maruta N.O., Pan’ko T.V., Fedchenko V.Yu., Semikina G.U., Ternkovskiy D.I. Diagnostic criteria for depressive disorders at the stages of medical care]. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii, 2017, vol 25, № 1, 135 p. [in Ukrainian]. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2017_25_1_135

Gurovich I.Ya., Shmukler A.B. Psychosocial and cognitive therapy and rehabilitation of the mentally ill. Practical Guide: Collective Monograph. 2015, P. 420. Moscow. [in Russian]. ISBN 978-5-98803-328-8

Khomitskyi M. Ye. Psychopathological manifestations of endogenous psychoses in remission / intermission state as a predisposal factor to personological transformations (comparative analysis). Zaporozhye medical journal, 2018, vol 20, № 5(110), 696–700. [in Ukrainian]. DOI: 10.14739/2310-1210. 2018.5.141541

Sobchik L. N.Standardized multivariate method of personality research SMIL. 2000, P. 219. St. Petersburg. [in Russian].

Опубліковано
2019-12-28
Як цитувати
Khomitskiy, M. Y. (2019). Особистісні характеристики хворих на шизоафективний розлад в період ремісії як ознака постманіфестних патоперсонологічних трансформацій. Психіатрія, неврологія та медична психологія, (12). https://doi.org/10.26565/2312-5675-2019-12-02
Номер
Розділ
Психіатрія