КЛІНІКО-АНАМНЕСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ХВОРИХ НА СЕРЦЕВО-СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ З РІЗНИМИ ТИПАМИ ІПОХОНДРИЧНОЇ СИМПТОМАТИКИ
Анотація
З метою встановлення зв'язку між клініко-анамнестичними факторами і типами іпохондричних порушень у хворих з кардіологічною патологією, які перенесли кардіоваскулярні захворювання, було обстежено 100 хворих кардіологічного відділення. Нозологічний ценз обстежених пацієнтів грунтувався на наявності у них кардіоваскулярної патології (гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, атеросклероз) з перенесеними «судинними захворюваннями» (інфаркт міокарда, тромбоемболія легеневої артерії) і проявами іпохондричної симптоматики. При проведенні роботи використовувалися наступні методи дослідження: - клініко-анамнестичні (для вивчення історії життя та хвороби, для реконструкції та аналізу психопатогенезу іпохондричної симптоматики); - клініко-психопатологічний (для ідентифікації психопатологічних характеристик іпохондричної симптоматики на клінічному рівні і для аналізу особливостей перебігу психопатологічних порушень); - психодіагностичні (для встановлення рівнів і структури проявів іпохондричної симптоматики серед контингенту дослідження, а також для визначення патоперсонологічних характеристик пацієнтів, особливостей внутрішньої картини хвороби, спектра реакцій на психогенні чинники в структурі захворювання). Учасники дослідження були обстежені з використанням оригінального опитувальника, що згідно із зареєстрованими проявами дозволило визначити 2 основні типи іпохондрії - первинну і вторинну. За результатами дослідження виявлено, що серед пацієнтів з первинною тугою є достовірно більший досвід наочного спостереження гострих кардіогенносинкопальних станів або їх наслідків; також відзначається велика частота діагностики серцево-судинних захворювань в безпосередньому зв'язку з кардіогенною патологією. У той же час хворі з вторинною тугою частіше мають багатий досвід життя з діагностованою серцево-судинною патологією і високу частоту проявів тиску з боку членів сім'ї, що мають іпохондричні уявлення (ініціюють обстеження хворого і лімітують його фізичну активність).
Завантаження
Посилання
Гарганеева Н. П. Основные симптомокомплексы и условия формирования невротических и аффективных расстройств у больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями / Н. П. Гарганеева, М. Ф. Белокрылова // Сибирский мед. журн. – 2009. – № 24 (4–2). – С. 11–17.
Caffo L. Hypochondria, or, the awareness of death that goes against the cure. Commentary / L. Caffo // Ann Ist Super Sanita. – 2016. – № 52 (1). – P. 4–5.
Hanly C. Narcissism, hypochondria and the problem of alternative theories / C. Hanly // International J. of Psychoanalysis. – 2011. – № 92 (3). – P. 593–608.
Ипохондрические состояния и соматоформные расстройства / В. Г. Косенко, Г. Т. Красильников, Н. А. Косенко [и др.] // Психическое здоровье. – 2013. – № 11. – С. 44–50.
Stathopoulos G. Hypochondria: a review of its place in psychoanalytic theory / G. Stathopoulos // Psychoanalytic Quarterly. – 2017. – № 86 (2). – P. 359–381.
Медведев В. Э. Профилактика и терапия психопатологических расстройств у пациентов с сердечно-сосудистыми заболеваниями / В. Э. Медведев // Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика. – 2012. – № (3). – С. 54–59.
Николаев Е. Л. Особенности психической дезадаптации при сердечно-сосудистых заболеваниях / Е. Л. Николаев, Е. Ю. Лазарева // Вестн. Чувашского университета. – 2013. – № 4. – С. 209–212.
Березанцев А. Ю. Соматопсихические и психосоматические расстройства: вопросы систематики и синдромологии (часть 2) / А. Ю. Березанцев // Рос. психиатрический журн. – 2011. – № 4. – С. 10–15.
Иванец Н. Н. Ипохондрическая симптоматика поздних депрессий: связь содержания ипохондрии с соматическим состоянием больных / Н. Н. Иванец, Т. И. Авдеева, М. А. Кинкулькина // Журн. неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. – 2013. – № 8. – С. 10–18.
Nissen B. Hypochondria as an actual neurosis / B. Nissen // International J. of Psychoanalysis. – 2018. – Vol. 99, № 1. – P. 103–124.
