Індивідуально-психологічні та патохарактерологічні особливості хворих на депресивні розлади
Анотація
Проблема депресивних розладів є однією з найважливіших проблем сучасної психіатрії у зв’язку зі значною поширеністю і
вагомими медичними та соціальними наслідками депресії, що зумовлює актуальність дослідження індивідуально-психологічних та патохарактерологічних особливостей хворих на депресивні розлади з перспективою подальшого використання даних цих
досліджень для ранньої діагностики і профілактики депресій.
Мета дослідження: визначити індивідуально-психологічні та патохарактерологічні особливості хворих на депресивні розлади з урахуванням віку та статі пацієнтів.
Завдання дослідження: визначити структуру та дати кількісну оцінку виразності індивідуально-психологічних та патохарактерологічних характеристик, а також встановити їх зв’язок з виразністю афективної симптоматики у хворих на депресивні
розлади у різних вікових групах та з урахуванням статі пацієнтів.
Методи: з використанням тесту Mini-Mult клініко-психологічно обстежено 107 чоловіків і 138 жінок, хворих на депресивні
розлади.
Результати. Встановлено, що хворим на депресивні розлади притаманні стійкі характеристики дистимії (у чоловіків
84,1±4,6 Т-балів, у жінок 81,3±1,9 Т-балів, p<0,01), тривожності (відповідно 78,8±9,5 Т-балів і 83,7±8,3 Т-балів, p<0,01) у поєднанні з іпохондричними фіксаціями (71,4±8,5 Т-балів і 75,6±5,7 Т-балів, p<0,01), та помірні прояви ригідності, дисоціативних
рис та психопатизації. Відмінності, пов’язані зі статтю, полягають у більшій виразності у чоловіків стійких дистимічних та ригідних
рис, а у жінок – іпохондричних, тривожних рис та проявів афективної лабільності. Найбільш суттєво патохарактерологічні риси
проявляються на початкових етапах захворювання, що виявляється найбільшими відмінностями у їх проявах між молодшою і
середньою віковими групами, особливо щодо іпохондричних, дисоціативних, ригідних, шизоїдних характеристик і проявів психопатизації. Стійкі іпохондричні, дистимічні та афективно лабільні риси позитивно корелюють з виразністю депресії та тривоги,
однак, цей зв’язок не є абсолютним і відображує складні клініко-патогенетичні і патопсихологічні закономірності формування
особистісних змін при депресивних розладах.
Завантаження
Посилання
Lim G.Y., Tam W.W., Lu Y., Ho C.S., Zhang M.W., Ho R.C. Prevalence of Depression in the Community from 30 Countries between 1994 and 2014. Sci Rep. 2018. No. 8, pp. 2861. https://doi.org/10.1038/s41598-018-21243-x
Read J.R., Sharpe L., Modini M., Dear B.F. Multimorbidity and depression: A systematic review and meta-analysis. J Aff ect Disord. 2017. No. 221, pp. 36-46. https://doi.org/10.1016/j.jad.2017.06.009
Almeida S.S., Zizzi F.B., Cattaneo A., Comandini A., Dato G.D., Lubrano E., Pellicano C., Spallone V., Tongiani S., Torta R. Management and Treatment of Patients With Major Depressive Disorder and Chronic Diseases: A Multidisciplinary Approach. Front Psychol. 2020. No. 11, p. 542444. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.542444
Summergrad P. Investing in global mental health: the time for action is now. Lancet Psychiatry. 2016, No. 3(5), pp. 390-391. https://doi.org/10.1016/S2215-0366(16)30031-1
Matcham F., Norton S., Scott D.L., Steer S., Hotopf M. Symptoms of depression and anxiety predict treatment response and long-term physical health outcomes in rheumatoid arthritis: secondary analysis of a randomized controlled trial. Rheumatology (Oxford). 2016. No. 55(2), pp. 268-278. https://doi.org/10.1093/rheumatology/kev306
Fiest K.M., Hitchon C.A., Bernstein C.N., Peschken C.A., Walker J.R., Graff L.A., Zarychanski R., Abou-Setta A., Patten S.B., Sareen J., Bolton J., Marrie R.A. Systematic Review and Meta-analysis of Interventions for Depression and Anxiety in Persons With Rheumatoid Arthritis. J Clin Rheumatol. 2017. No. 23(8), pp. 425-434. https://doi.org/10.1097/RHU.0000000000000489
Choo C.C., Harris K.M., Ho R.C. Prediction of Lethality in Suicide Attempts: Gender Matters. Omega (Westport). 2019. No. 80(1), pp. 87-103. https://doi.org/10.1177/0030222817725182
Pokhrel N.B., Khadayat R., Tulachan P. Depression, anxiety, and burnout among medical students and residents of a medical school in Nepal: a cross-sectional study. BMC Psychiatry. 2020. No. 20(1), pp. 298. https://doi.org/10.1186/s12888-020-02645-6
Zhao L., Han G., Zhao Y., Jin Y., Ge T., Yang W., Cui R., Xu S., Li B. Gender Diff erences in Depression: Evidence From Genetics. Front Genet. 2020. No. 11, p. 562316. https://doi.org/10.3389/fgene.2020.562316
Zhou J., Yuan X., Qi H., Liu R., Li Y., Huang H., Chen X., Wang G. Prevalence of depression and its correlative factors among female adolescents in China during the coronavirus disease 2019 outbreak. Global Health. 2020. No. 16, p. 69. https://doi.org/10.1186/s12992-020-00601-3
Boldrini T., Tanzilli A., Di Cicilia G., Gualco I., Lingiardi V., Salcuni S., Tata M.C., Vicari S., Pontillo M. Personality Traits and Disorders in Adolescents at Clinical High Risk for Psychosis: Toward a Clinically Meaningful Diagnosis. Front Psychiatry. 2020. No. 11, p. 562. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2020.562835
Nikčević A.V., Marino C., Kolubinski D.C., Leach D., Spada M.M. Modelling the contribution of the Big Five personality traits, health anxiety, and COVID-19 psychological distress to generalised anxiety and depressive symptoms during the COVID-19 pandemic. J Aff ect Disord. 2021. No. 15(279), pp. 578–584. https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.10.053
Prince E.J., Siegel D.J., Carroll C.P., Sher K.J., Bienvenu O.J. A longitudinal study of personality traits, anxiety, and depressive disorders in young adults. Anxiety Stress Coping. 2021. No. 34(3), pp. 299-307. https://doi.org/10.1080/10615806.2020.1845431.
Gutiérrez-Rojas L., Porras-Segovia A., Dunne H., Andrade-González N., Cervilla J.A. Prevalence and correlates of major depressive disorder: a systematic review. Braz J Psychiatry. 2020. No. 42(6), pp. 657–672. https://doi.org/10.1590/1516-4446-2020-0650.
Zajtsev V.P. Variant of psychological test Mini-Mult. Psychological Journal. 1981. No. 3, pp. 118-123. [in Russ.]
