ЦИФРОВИЙ МОДЕРН: ФІЛОСОФСЬКИЙ ПОГЛЯД НА УРБАНІЗМ І ЦИФРОВУ ГУМАНІТАРИСТИКУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26565/2226-0994-2024-70-11

Ключові слова:

digital, філософська рефлексія, цифрова урбаністика, digital humanities

Анотація

Стаття пропонує філософську рефлексію щодо цифрової реальності, цифрової урбаністики та цифрових гуманітарних наук, включаючи аналіз ряду фундаментальних питань, які стосуються природи цих явищ та потенційних ризиків, пов'язаних з ними. Автори досліджують вплив технологічних трансформацій на структуру, організацію та модифікацію життєвого простору. У рамках дослідження автори висвітлюють етичні аспекти використання цифрових інструментів у гуманітарних науках, зокрема питання приватності даних, алгоритмічної справедливості та відповідальності у використанні штучного інтелекту в гуманітарних дослідженнях. Роздуми про вплив цифрового середовища на культурні та соціальні аспекти міського життя розкривають важливість відкритості даних та колективного обміну знаннями у цифрову епоху. Зокрема, обговорюється роль відкритих даних у розвитку міських інфраструктур і підвищенні рівня громадської участі в процесах міського планування та управління. Стаття пропонує інтегративний підхід до розуміння цифрової сучасності, в якому акцентується значення феноменологічного підходу до аналізу взаємозв'язків між людиною та технологіями в сучасному світі. Автори підкреслюють необхідність цифрової трансформації сучасного світу. Водночас, висловлюється стурбованість щодо можливої втрати самобутності людини в умовах нової реальності та збереження людської ідентичності й культурної різноманітності у цифровому світі. Автори аргументують, що пластичність людського мислення може стати ключем до успішної адаптації до цифрової епохи, надаючи можливість не лише виживання, але й розвитку та креативного виразу. Вони стверджують, що пластичність свідомості відкриває нові горизонти для творчої взаємодії зі світом, створюючи потенціал для інновацій і змін у різних сферах людської діяльності. У висновку підкреслюється, що незважаючи на виклики, які постають перед сучасним суспільством у зв'язку з цифровою реальністю, пластичність свідомості може стати фундаментом для створення нових захоплюючих перспектив. Автори підкреслюють важливість відкритого діалогу та співпраці між науково-дослідницькими установами, громадськістю та державними органами з метою забезпечення сталого розвитку та гармонійного взаємозв'язку людини та цифрового оточення. Отже, стаття покликана спровокувати глибоку рефлексію та активну дискусію щодо майбутнього цифрової епохи та її впливу на сучасне суспільство.

Біографії авторів

  • автор Наталія Попова , афіліація Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

    кандидат філософських наук

    доцент кафедри теоретичної і практичної філософії імені професора Й. Б. Шада

    Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.

    майдан Свободи, 4, Харків, 61022, Україна

  • автор Артем Перчик , афіліація Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

    аспірант, філософський факультет

    Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

    майдан Свободи, 4, Харків, 61022, Україна

  • автор Микита Мязін , афіліація Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

    аспірант, філософський факультет

    Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

    майдан Свободи, 4, Харків, 61022, Україна

  • автор Сергій Беднарський , афіліація Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

    аспірант, філософський факультет

    Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

    майдан Свободи, 4, Харків, 61022, Україна

Посилання

Heath, C., Mormina, M. (2022). Moving from Collaboration to Co-production in International Research. Eur J Dev Res 34, 1704–1715. URL : https://doi.org/10.1057/s41287-022-00552-y

Handbook of Visual Communication: Theory, Methods, and Media. (2020). Еdit. by Kenneth L. Smith, Sandra Moriarty, Keith Kenney, Gretchen Barbatsis. New York: Routledge. URL : https://books.google.fi/books?id=ikmM_irMjKUC&printsec=frontcover&hl=fi#v=onepage&q&f=false

Heidegger, M. (2000). Die Frage nach der Technik. Gesamtausgabe. Vol. 7.

Malabou, C. (2022). Plasticity: The Promise of Explosion. Edinburgh: Edinburgh University Press. URL : https://edinburghuniversitypress.com/book-plasticity.html

Ortega y Gasset, J. (1961). What is Philosophy? New York: Norton.

Perchyk, A. (2023). Low-Hanging Web Performance Fruits: A Cheat Sheet. [Electronic resource]. URL : https://betterprogramming.pub/low-hanging-web-performance-fruits-a-cheat-sheet-3aa1d338b6c1

Simmel, G. (1995). Die Großstädte und das Geistesleben. Herausgegeben von Rüdiger Kramme, Angela Rammstedt und Otthein Rammstedt. ss. 116–131. Frankfurt am Main: Suhrkamp.

Spengler, O. (1931). Der Mensch und die Technik. München: C. H. Beck.

The Cambridge Digital Humanities Network. [Electronic resource]. URL : www.digitalhumanities.cam.ac.uk.

Wyatt S., Millen D. (2014). Meaning and Perspectives in the Digital Humanities. A White Paper for the establishment of a Center for Humanities and Technology (CHAT). Koninklijke Nederlandse Akademie van Wetenschappen (KNAW). URL : https://pure.knaw.nl/portal/files/894428/white_paper_ web_ 1_.pdf

Завантаження

Опубліковано

2024-06-21

Як цитувати

ЦИФРОВИЙ МОДЕРН: ФІЛОСОФСЬКИЙ ПОГЛЯД НА УРБАНІЗМ І ЦИФРОВУ ГУМАНІТАРИСТИКУ. (2024). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», 70, 133-140. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2024-70-11

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають