ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В КОНТЕКСТІ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ В КНР: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

У статті представлено інтегративне дослідження цифрової трансформації фізичного виховання (ФВ) у Китаї під час та після пандемії COVID-19. У роботі поєднано систематичний огляд 48 емпіричних досліджень (2019–2025) із методом експертного опитування (Delphi), що охопив 18 фахівців усфері фізичного виховання та освітніх технологій Китаю. Теоретичну основу дослідження становлять концепції цифрової трансформації, модель TPACK та теорія самовизначення, що дозволяє здійснити трирівневий аналіз (політика, педагогіка, мотивація).
У вступі висвітлено національні реформи (зокрема «План інформатизації освіти 2.0», «Здоровий Китай 2030»), що підкреслюють необхідність інтеграції цілей щодо фізичної активності з цифровими освітніми платформами. ФВ розглядається як стратегічний інструмент для розвитку системи громадського здоров’я та «розумної освіти».
У розділі огляду літератури систематизовано дані про використання цифрових інструментів, зокрема зворотного зв’язку на основі штучного інтелекту, сенсорів та віртуальної реальності. Зазначається помірний позитивний ефект щодо залученості студентів і фізичної форми, але водночас виявлено системні обмеження: низька цифрова грамотність педагогів і слабка технічна інфраструктура в сільських регіонах.
Методологія базується на змішаному підході: (1) систематичний огляд досліджень у галузі ФВ із використанням цифрових технологій; (2) триетапне експертне опитування для виявлення практичних викликів і педагогічних пріоритетів. Якість оцінювалася за протоколами PRISMA та CASP.
У результатах виокремлено чотири сфери: (1) інфраструктура та доступ, (2) педагогічний дизайн і залучення учнів, (3) показники здоров’я та психологічного стану, (4) управління та професійний розвиток. Серед ключових проблем – нерівномірне покриття інтернетом, низька техноефективність учителів і зниження залученості в ігрофікованих програмах.
У дискусії наголошено на розриві між державними амбіціями та практичними можливостями реалізації на місцях. Серед рішень – підвищення цифрової кваліфікації викладачів, інвестиції в сільську інфраструктуру та інтеграція ігрових застосунків у навчальні програми.
У висновку стверджується, що узгодження політики, педагогіки та мотивації є ключовим для ефективного масштабування цифрового ФВ. За умови належної реалізації, воно може покращити фі
зичну форму, моторні навички та психологічне благополуччя, втілюючи концепції «Здоровий Китай 2030» та «Розумна освіта» в одній навчальній сфері.