Підготовка майбутніх учителів математики до ефективного впровадження комп'ютерних освітніх програм в закладах загальної середньої освіти
DOI:
https://doi.org/10.26565/2074-8167-2023-53-09Ключові слова:
комп'ютерні освітні програми, математика, підготовка вчителів, середня освіта, цифрова компетентністьАнотація
Сучасна система освіти в умовах реформування потребує професійних педагогів-математиків, конкурентоспроможних, здатних креативно мислити, експериментувати, впроваджувати нововведення у своїй педагогічній діяльності, спроможних сформувати повноцінну інтелектуальну особистість учня. У цьому аспекті актуальною стає підготовка педагогів-математиків, які здатні ефективно впроваджувати у навчально-виховний процес учнів комп’ютерні освітні програми.
Метою статті є узагальнення визначення цифрової компетентності педагога, виявлення основних комп’ютерних освітніх програм, які можуть ефективно застосовувати у своїй педагогічній діяльності майбутні вчителі-математики з учнями, надання рекомендацій щодо підготовки вчителів-математиків, направленої на ефективне використання електронних освітніх сервісів у закладах загальної середньої освіти.
На основі аналізу наукової літератури з’ясовано, що рівень сформованості цифрової компетентності педагога впливає на якість освітнього процесу. При цьому виявлено, що цифрова компетентність є комбінацією загальних і спеціальних знань, умінь і навичок учителя для досягнення навчально-виховних цілей за допомогою ефективного використання комп’ютерних технологій в освітньому процесі.
Виділено три базові складові структури цифрової компетентності: загальна, дидактична та професійно-орієнтована (соціальна).
Наведено перелік популярних комп’ютерних освітніх сервісів, зручних для використання на уроках математики, та представлено їх основні освітні можливості.
Запропоновано рекомендації щодо ефективного застосовування студентами комп’ютерних освітніх програм у навчально-виховній діяльності учнів.
На прикладі існуючої освітньої програми окреслено як відбувається ефективне впровадження комп’ютерних освітніх сервісів при підготовці вчителів математики.
На основі проведеного дослідження зроблено висновки, що підготовка майбутніх учителів математики до ефективного використання комп’ютерних ресурсів у навчанні учнів має здійснюватися з урахуванням наступних умов: наявність чіткої мотивації до застосування комп’ютерних освітніх сервісів; глибоке розуміння освітніх можливостей використання цифрових технологій; доцільність та дозованість використання відповідних сервісів; готовність освітян безперервно самовдосконалюватися у професійній педагогічній діяльності.
Посилання
Hodovaniuk, T. L. (2019). Methodical training of future mathematics teachers: theory and practice: monograph. Uman : Publisher «Sochynskyi M. M.». 316 р. [in Ukrainian].
Mosiiuk, O. O. (2015). Preparation of the future teacher of mathematics for innovative and research activities through computer technologies : dissertation abstract ... candidate of pedag. scien. : 13.00.04. Zhytomyr. 20 р. [in Ukrainian].
Shtonda, O. H. (2022). Didactic possibilities of ict tools in mathematical education of the future mathematics teacher. Scientific Notes of the Pedagogical Department. № 50, Р. 127-136. https://doi.org/10.26565/2074- 8167-2022-50-13 [in Ukrainian].
Hlazova, V., Kaidan, N. (2019). Directions for training future mathematics teachers in the context of the introduction of digital technologies. Teacher professionalism: theoretical and methodical aspects. № 10, Р. 213-
https://doi.org/10.31865/2414-9292.10.2019.182193 [in Ukrainian].
Semenikhina, O. V., Proshkin, V. V. (2018). Application of computer mathematical tools in the process of professional training of future teachers of mathematics. Open educational e-environment of a modern university.
№ 4, Р. 61-73. https://doi.org/10.28925/2414-0325.2018.4.6073 [in Ukrainian].
Mulesa, P. (2022). Analysis of the state of development of the problem of professional training future teachers of mathematics and information sciences. Education. Innovation. Practice. Vol. 10, № 4. Р. 20-26. DOI: 10.31110/2616-650X-vol10i4-003. [in English].
Morze, N. V., Vasylenko, M. V., Smyrnova-Trybulska, Ye. M. (2021). Some research results in the field of the formation of digital competence of teachers of secondary education institutions. Open educational e-environment of modern University. № 10, Р. 149-165. [in Ukrainian].
Bevz, V., Hodovaniuk, T. (2017). Pedagogical innovations in the construction of the course «Methodology of teaching mathematics». Problems of modern teacher training. № 16, Р. 8-16. [in Ukrainian].
Romanovskyi, O. H., Hrynova, V. M., Zhernovnykova, O. A., Shtefan, L. A., Fazan, V. V. (2018). Formation of digital competence of future teachers of mathematics: ascertaining stage. Information technologies and teaching aids. Vol. 65, № 3, Р. 184-200. [in Ukrainian].
Shyshkina, M. P. (2015). Formation and development of a cloud-oriented educational and scientific environment of a higher educational institution : monograph. Kyiv : UkrINTEI. 256 р. [in Ukrainian].
Volkova, N. P., Lebid, O. V. (2021). Formation of digital competence in future teachers of humanitarian specialties. Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools. № 78, Р. 161-166. https://doi. org/10.32840/1992-5786.2021.78.28 [in Ukrainian].
Wu, D., Yang, X., Yang, W., Lu, Ch. and Li, M. (2022). Effects of teacher- and school-level ICT training on teachers’ use of digital educational resources in rural schools in China: A multilevel moderation model. International Journal of Educational Research, vol. 111, p. 101910. doi: 10.1016/j.ijer.2021.101910. [in English].
Ho, H., Poon, K.-T., Chan, K, Cheung, S, Datu, J. and Tse, Ch. (2023). Promoting preservice teachers’ psychological and pedagogical competencies for online learning and teaching: The T.E.A.C.H. program. Computers & Education, vol. 195, p. 104725. doi: 10.1016/j.compedu.2023.104725. [in English].
Hu, H., Sperling, R. (2022). Pre-service teachers’ perceptions of adopting digital games in education: A mixed methods investigation. Teaching and Teacher Education, vol. 120, p. 103876. doi: 10.1016/j.tate.2022.103876. [in English].
Paraskeva, F., Bouta, H., Papagianni, A. (2008). Individual characteristics and computer self-efficacy in secondary education teachers to integrate technology in educational practice. Computers & Education, vol. 50 (3), pp. 1084- 1091. doi: 10.1016/j.compedu.2006.10.006. [in English].
Runge, I., Lazarides, R., Rubach, Ch., Richter, D. and Scheiter, K. (2023). Teacher-reported instructional quality in the context of technology-enhanced teaching: The role of teachers’ digital competence-related beliefs in empowering learners. Computers & Education, vol. 198, p. 104761. doi: 10.1016/j.compedu.2023.104761. [in English].
Brevik, L., Gudmundsdottir, G., Lund, A. and Stromme, T. (2019). Transformative agency in teacher education: Fostering professional digital competence. Teaching and Teacher Education, vol. 86, p. 102875. doi: 10.1016/j. tate.2019.07.005. [in English].
Vieira, C., Pedro, N. (2023). Weaknesses of ICT integration in the initial teacher education curriculum. Computers and Education Open, vol. 5, p. 100150. doi: 10.1016/j.caeo.2023.100150. [in English].
Hamalainen, R., Nissinen, K., Mannonen, J., Lamsa, J., Leino, K. and Taajamo, M. (2021). Understanding teaching professionals’ digital competence: What do PIAAC and TALIS reveal about technology-related skills, attitudes, and knowledge?. Computers in Human Behavior, vol. 117, p. 106672. doi: 10.1016/j.chb.2020.106672. [in English].
Cabellos, B., Siddiq, F., Scherer, R. (2024). The moderating role of school facilitating conditions and attitudes towards ICT on teachers’ ICT use and emphasis on developing students’ digital skills. Computers in Human Behavior, vol. 150, p. 107994. doi: 10.1016/j.chb.2023.107994. [in English].
