Формування валеологічної компететності в умовах аудиторного та дистанційного навчання
DOI:
https://doi.org/10.26565/2074-8167-2022-50-14Ключові слова:
здоров’язбереження, «Педагогіка здоров’я», «Основи медичних знань», кваліметрична модель, факторно-критеріальний аналізАнотація
Постановка проблеми. У статті розглянута проблема формування валеологічної компетентності (компетентності здоров’язбереження) у студентів немедичного профілю навчання. Компетентність здоров’язбереження ґрунтується на здоровому способі життя, практиці безпечної поведінки та вміннях надавати невідкладну долікарняну допомогу постраждалим у критичних станах. Формування валеологічної компетентності у немедичних закладах вищої освіти відбувається під час вивчення валеологічних дисциплін, зокрема «Основ медичних знань», «Педагогіки здоров’я» та інших. З весни 2019 року викладання цих дисциплін вимушено відбувається у дистанційній формі.
Мета статті. Порівняти сформованість валеологічної компетентності у студентів однакового освітнього рівня, які проходили навчання за стандартизованою валеологічною програмою в умовах аудиторного та дистанційного навчання.
Методи дослідження. У дослідженні використані методи: кваліметричних та експертних оцінок – для формування факторно-критеріальної моделі валеологічної компетентності, педагогічного експерименту та математичної статистики – для розрахунків та порівняння результатів сформованості валеологічної компетентності, рандомізації – для формування груп порівняння.
Основні результати дослідження. Встановлено, що валеологічна компетентність та переважна більшість її компонентів (13/14) краще формуються під час аудиторного навчання. Так, високого рівня сформованості компетентності (75–100 %) досягли 14,4 % студентів, які навчалися в аудиторній формі (оффлайн), та лише 10,1 % студентів, які навчалися в дистанційній формі (онлайн). Можливими причинами такої різниці названі необхідність проводити аудиторні заняття (тренінги, рольові ігри, тренування у проведенні невідкладної допомоги) та вищій вихідний рівень знань з анатомії та фізіології людини у студентів, які проходили аудиторне навчання.
Висновки. Зроблено висновок про необхідність повернення до аудиторного навчання після завершення пандемії COVID-19 у світі та війни в Україні для більш успішного формування валеологічної компетентності у студентів немедичного профілю навчання.
Посилання
Бойчук Ю. Д. Еколого-валеологічна культура майбутнього вчителя: теоретико-методичні аспекти формування: монографія. Міністерство освіти і науки України; наук. ред. О. М. Іонова. Суми: Унів. кн., 2008. 356 с.
Загальна теорія здоров’я та здоров’язбереження: колективна монографія. Заг. ред. проф. Ю. Д. Бойчука. Харків: Вид. Рожко С. Г., 2017. 488 с. URL: http://hnpu.edu.ua/sites/default/files/files/Kaf_zdor_ta_korr_os/Zagalna_teorija_zdorovia_i_zdorviazberegennja.pdf
Затверджені стандарти вищої освіти. Міністерство освіти і науки України. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/naukovo-metodichna-rada-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini/zatverdzheni-standarti-vishoyi-osviti
Пищулин В.Г. Модель выпускника университета. Педагогика. 2012. № 9. С. 22–27.
Штефан Л. В., Шевченко О. С. Матеріали навчальної дисципліни «Педагогіка здоров’я»: конспект лекцій, методичні вказівки до самостійної роботи, до практичних занять, робоча програма, засоби діагностики, силабус, екзаменаційні білети; для здобувачів вищої освіти освітнього ступеня «бакалавр» денної та заочної форм здобуття освіти за спеціальністю 011 «Освітні, педагогічні науки». Харків: Українська інженерно-педагогічна академія, 2019. 171 с. https://doi.org/10.5281/zenodo.4110899
Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» № 2801-XII від 19.11.1992, оприлюднений: Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 4, ст.19; із змінами і доповненнями від 31.12.1992–15.02.2022, чинний на 26.05.2022. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12
Ясінський В., Жидецький Ю. Психолого-педагогічні підходи до поняття «валеологічна компетентність науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти». Психологічні виміри культури, економіки, управління: Науковий журнал. 2020. № 19. С. 70–83.
Alekseeva G., Kravchenko N., Kuzminska O., Horbatiuk L. Experience in using distance learning systems at universities of Ukraine and Mexico. Scientific notes of the BSPU. Series: Pedagogical sciences. 2021. No.2. P. 11–27. https://doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-2-11-27 URL: https://www.researchgate.net/publication/356162051
Australia’s health 2016. Australia’s health, series No. 15. Cat. No. AUS 199. Canberra: Australian Institute of Health and Welfare, 2016. 502 p. URL: https://www.aihw.gov.au/getmedia/9844cefb-7745-4dd8-9ee2-f4d1c3d6a727/19787-AH16.pdf
Bakhov I., Opolska N., Bogus M., Anishchenko V., Biryukova Y. Emergency Distance Education in the Conditions of COVID-19 Pandemic: Experience of Ukrainian Universities. Educ. Sci. 2021. No.11. Art. 364. https://doi.org/10.3390/educsci11070364
Bloom B. S. Taxonomy of education objectives: The classification of education goals: Handbook I, cognitive do-main. NY: Longman, 1956.
Sociological research methods. Second edition. Ed. Bulmer, M. Houndmills (Basingstoke, Hampshire)/London: Macmillan Education LTD/Red Globe Press, 1984. 351 p. https://doi.org/10.1007/978-1-349-17619-9
Getha-Taylor H., Hummert R., Nalbandian J., Silvia C. (March). Competency model design and assessment: findings and future directions. Journal of Public Affairs Education. 2013. Vol. 19, No.1. P. 141–171. https://doi.org/10.1080/15236803.2013.12001724
Grynyuk S., Kovtun O., Sultanova L., Zheludenko M., Zasluzhena A., Zaytseva I. Distance Learning During the COVID-19 Pandemic: The Experience of Ukraine's Higher Education System. The Electronic Journal of e-Learning. 2022. Vol. 20, No.3. P. 242–256. https://doi.org/10.34190/ejel.20.3.2198
Institute of Medicine (US) Committee on Using Performance Monitoring to Improve Community Health(1997). Improving Health in the Community: A Role for Performance Monitoring. Eds.: Durch J.S., Bailey L. A., Stoto M. A. Washington (DC): National Academies Press (US), 1997.
National Health Policy. Key Policy Principles. Ministry of Health and Family Welfare (Government of India), 2017. 28 p. URL: https://www.nhp.gov.in/nhpfiles/national_health_policy_2017.pdf
Rudolph L., Caplan J., Ben-Moshe K., Dillon L. Health in All Policies : A Guide for State and Local Governments. Washington, DC and Oakland, CA: American Public Health Association and Public Health Institute, 2013. 164 p. URL: https://www.apha.org/-/media/Files/PDF/factsheets/Health_inAll_Policies_Guide_169pages.ashx
Shevchenko A., Shtefan L. Formation of valeological competence in non-medical students. Engineering and Educational Technologies. 2021. Vol. 9, No.4. P. 8–23. https://doi.org/10.30929/2307-9770.2021.09.04.01
Voronin D.E. Health-preserving competence of the student in the socio-pedagogical aspect. Pedagogy, psychology and medical biology. probl. phys. educ. and sports. 2006. No.2. P. 25–28.
Health 21. The health for all policy framework for the WHO European Region. WHO Library Cataloguing in Publication Data. European Health, No. 6. Copenhagen: World Health Organization, Regional Office for Europe, 1999. ISBN 92-890-1349-4. ISSN 1012-7356. 230 р.
