Досвід організації проблемної лекції в середині ХХ століття

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26565/2074-8167-2020-47-06

Ключові слова:

проблемний метод навчання, лекція, вища школа, студент, середина ХХ століття, Східноукраїнський регіон

Анотація

У статті досліджено проблемний метод організації лекцій. Описано досвід викладачів закладів вищої освіти Східноукраїнського регіону в середині ХХ століття (50-60-ті роки). Дослідження є актуальним, адже Україна прагне підвищити рівень вищої освіти, а викладачі вищої школи шукають відповідні форми та методи викладання з метою підвищення ефективності організації навчального процесу студентів. Оскільки провідні викладачі попереднього періоду мають позитивний досвід організації лекції проблемного характеру, може бути корисним вивчення цього досвіду. Метою статті є узагальнення особливостей лекцій проблемного характеру на основі аналізу позитивного досвіду їх організації у вищих школах Східноукраїнського регіону в середині ХХ століття (50-60-ті роки). Використані методи дослідження були загальнотеоретичними, а саме аналіз та синтез досліджуваних наукових джерел, а також було використано історично- ретроспективний підхід, що застосовується до історичних досліджень. Результати наукової розвідки показали, що лекції, які займали понад 50% часу, відігравали одну з найважливіших ролей в організації навчального процесу вищої школи. Лекції проблемного характеру були пріоритетними для провідних викладачів, оскільки вони мали ряд переваг, а саме: 1) проблемні лекції були найбільш економічним способом навчання; 2) вони продемонстрували свою ефективність щодо сприйняття студентами навчального матеріалу; 3) такі лекції можна вважати одним із найефективніших способів формування світогляду та принципів; 4) вони були інструментом активізації пізнавальної діяльності студентів; 5) такі лекції спонукали студентів до активного слухання та участі в організації лекції; 6) студенти точніше розуміли навчальний матеріал та краще запам’ятовували його, що давало їм їжу для подальшої самостійної пізнавальної діяльності. Перспективами подальших досліджень можуть стати практичні, лабораторні, семінарські та інші види занять, організовані із застосуванням проблемного методу, адже вони широко використовувались разом з лекціями протягом досліджуваного періоду.

Посилання

Вища освіта на новому етапі : з досвіду перебудови вищої школи на Україні. Київ : Держ. вид-во л-ри УРСР, 1961. 239 с.

Высшая школа : сборник основних постановлений, приказов и инструкций : в 2 ч. Ч. 1. Москва : Высш. шк., 1978. 399 с.

З досвіду роботи педагогічних вузів Української РСР [упоряд. В. О. Вікторов, І. В. Капелюшний]. Київ : Рад. шк., 1964. 148 с.

Киреев А. Ф. Лекция в высшей школе. Москва, 1961. 78 с.

Кобыляцкий И. И. Учебный процесс в высшей школе. Советская педагогика, 1970. № 8. С. 92–102.

Манько В. А. Проблемне навчання як актуальна науково-педагогічна проблема. Засоби навчальної та науково-дослідної роботи. Харків, 2006. Вип. 25. С. 102–106.

Матюшкин А. М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. Москва : Педагогика, 1972. 208 с.

Махмутов М. И. Организация проблемного обучения в школе. Книга для учителей. Москва : Просвещение, 1977. 240 с.

Мишина Е. Ф. Новое в методике изучения химии. Вестник высшей школы, 1965. № 7. С. 42–44.

Наумець О. Ідеал вчителя в історії педагогіки. Наукові записки, 2002. Вип 41. С. 112–116.

О повышении качества лекций в высших учебных заведениях : из постановления пленума научно-методического совета при Министерстве высшего образования СССР 16-17 марта 1950 г. Высшая школа : сб. основ. постановлений, приказов, инструкций. Москва, 1965. С. 89–91.

Оконь В. Основы проблемного обучения. Пер. с польск. Москва : Просвещение, 1968. 208 с.

Окса М. М. Вивчення дисциплін загально-педагогічної підготовки вчителя у педагогічних вузах України (1917-1991 рр.). Київ : Міжнар. фін. агенція, 1997. 315 с.

Орлова О. О. Напрями розвитку розумової самостійності в сучасних умовах. Сучасна освіта в умовах реформування : проблеми, теорія, практика : наук.-практ конф., 22 листоп. 2011 р. Харків, 2011. С. 79–80.

Орлова О. О. Роль викладача у формуванні розумової самостійності студентів (друга половина ХХ ст.) Освіта і доля нації : ХІІ міжнар. наук.-практ. конф., 20-21 трав. 2011 р. Харків, 2011. С. 72–80.

Половникова Н. А. Воспитание познавательной состоятельности. Казань : Татар. книж. изд., 1968 68 с.

Рейнгард И. А. Формы и методы преподавания в высшей школе. Днепропетровск : Днепр, 1973. 76 с.Фурман А. В. Проблемні ситуації в навчанні : кн. для вчителя. – Київ : Рад. Школа, 1991. 191 с.

Чередник О. В. Організація навчально-пізнавальної діяльності студентів у вищих педагогічних навчальних закладах України (друга половина XX століття) : автореф. дис на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки». Харків, 2012. 20 с.

Holubnycha, L. O. (2016). Experience of Intensification of Students’ Cognitive Activity in the USSR (Postwar Period the Middle of the 20-th Century). International Letters of Social and Humanistic Sciences, 73, 1 – 6.

Holubnycha, L., Kostikova, I., Maslova, N., Tanko, A., & Sikora, V. (2019). Modern Types of Historiographic Sources in Pedagogy. Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala, 11 (2), 326 – 340. Retrieved from: http://dx.doi.org/10.18662/rrem/133

Mahan, L. A. (1967). What is the solving problem method of teaching. Retrieved from: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1002/sce.3730510405

Maheshwari, V. K. (2017) The Problem Solving Method in Education Retrieved from: http://www.vkmaheshwari.com/WP/?p=2375

Ruggiero, V. R. (1998). Beyond Feelings. A Guide to Critical Thinking. Mayfield Publ. Co. 96 р.

Завантаження

Опубліковано

2020-12-22