Вплив різних видів тампонад порожнини носа у хворих з носовими кровотечами на мукоціліарний транспорт слизової оболонки
Анотація
Вступ. Кількість пацієнтів з носовими кровотечами залишається досить високою (14,7–20,5 %) серед усіх пацієнтів, які потребують екстреної отоларингологічної допомоги. При застосуванні антикоагулянтів та дезагрегантів завжди вище ризик розвитку геморагічних ускладнень. Оториноларингологи протягом багатьох років вдосконалюють методи зупинки носових кровотеч. Мета: порівняльне вивчення впливу різних видів тампонад порожнини носа на мукоціліарний транспорт слизової оболонки порожнини носа у хворих з носовими кровотечами на фоні проведення антитромботичної терапії. Матеріали та методи. Проведено вивчення впливу різних видів тампонад порожнини носа на мукоціліарний транспорт слизової оболонки носа у 156 хворих з носовими кровотечами, які виникли на фоні проведення антитромботичної терапії. Усі хворі були розділені на дві групи: основна (104 хворих), в якій зупинка носової кровотечі виконувалась комбінованим методом, що включає до себе використання двокамерного гідротампона власної конструкції в поєднанні з гелем «Нозохем» та термічним впливом, і контрольна група (52 хворих), де використовувалась класична марлева тампонада. Критерієм оцінки функціонального стану слизової оболонки порожнини носа був час мукоціліарного транспорту при виконанні сахаринового тесту. Результати. Відразу після видалення тампонів помічено достовірне прискорення швидкості мукоціліарного транспорту у хворих обох груп у порівнянні з умовною нормою. На 3 добу після видалення тампонів спостерігалось значне зниження швидкості мукоціліарного транспорту в обох досліджуваних групах, до чого більш достовірно (p < 0,001) виражене у хворих з традиційною марлевою тампонадою. Показник часу мукоціліарного транспорту у хворих основної групи перевищував рівень умовної норми на 36,9 %, а аналогічний показник контрольної групи на 55,1 %. На 7 день після видалення гідротампона у хворих основної групи спостерігалось відновлення часу. У хворих контрольної групи на 7 день видалення марлевого тампона відзначалась тенденція збільшення швидкості мукоціліарного транспорту. На 14 день після видалення тампонів швидкість мукоціліарного транспорту у хворих основної групи залишалась у межах умовної норми, а швидкість мукоціліарного транспорту у хворих контрольної групи наблизилась до умовної норми. Висновки. Механічна тампонада викликає порушення функціонального стану миготливого епітелію слизової оболонки носа, викликаючи значну активацію мукоціліарного транспорту після видалення тампонів з наступним уповільненням швидкості мукоціліарного транспорту. Гідробалонна тампонада викликає менш виражені зміни в мукоціліарному транспорті з більш швидким періодом відновлення транспортної функції миготливого епітелію в порівнянні з традиційною марлевою тампонадою, що свідчить про більш щадний вплив на слизову оболонку порожнини носа.
Завантаження
Посилання
Bequignon E, Verillaud B, Robard L. et al. Guidelines of the french society of otorhinolaryngology (sforl). First-line treatment of epistaxis in adults. Eur Ann Otorhinolaryngol Head Neck Dis. 2017; 134 (3): 185–189. Doi: https://doi.org/10.1016/j.anorl.2016.09.008
Beck R, Sorge M, Schneider A, Dietz A. Current Approaches to Epistaxis Treatment in Primary and Secondary Care. Dtsch. Arztebl. Int. 2018;115(1–2):12–22. Doi: https://doi.org/10.3238/arztebl.2018.0012
Babin SM. On specific features of the approach to management and forecasting of cardiovascular system diseases complications in patients with nasal bleeding. Russian otorhinolaryngology. 2016;6(85):103–106. Doi: https:// doi: 10.18692/1810-4800-2016-6-103-106 [in Russian]
Stadler RR, Kindler R, Holzmann D, Soyka MB. The long-term fate of epistaxis patients with exposure to antithrombotic medication. Eur. Arch. Otorhinolaryngol. 2016; 273: 2561–2567.
Doi: https://doi.org/10.5167/uzh-126073
Smith J, Hanson J, Chowdhury R, Bungard TJ. Community-based management of epistaxis: Who bloody knows? Can Pharm J (Ott). 2019 Apr 25; 152 (3): 164–176. Doi: https://doi.org/10.1177/1715163519840380. PMID: 31156729; PMCID: PMC6512189.
Кarnialiuk VA. The experience of nose tampons application with preservation of the nasal respiration function. Vestnik VGMU. 2021; 20 (3): 34–39. Doi: https://doi.org/10.22263/2312-4156.2021.3.34 [in Russian]
Tunkel DE, Anne S, Payne SC. et al. Clinical Practice Guideline: Nosebleed (Epistaxis). Otolaryngol. Head Neck Surg. 2020; 162 (1): 1–38. Doi: https://doi.org/10.1177/0194599819890327
Bezshapochniy SB, Gasyuk YA, Loburets VV, Vahnina AP. Structure-functional organszatiov of mucosa of nasal cavity and paranasal sinuses. Rhinology. 2011; 4: 3–13. http://www.lorlife.kiev.ua/rhinology/2011/2011_4_03.pdf [in Russian]
Laberko EL, Talalaev AG, Bogomil’sky MR, Bullikh AV. The method for the direct evaluation of the state of mucociliary clearance in the children. Vestnik Oto-Rino-Laringologii.2015; 2: 40–44. Doi: https://doi.org/10.17116/otorino201580240-44 [in Russian]
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
