THE ROLE OF A NEW BIOMARKER GROWTH DIFFERENTIATION FACTOR 15 IN PROGNOSIS OF PATIENTS WITH ACUTE CORONARY SYNDROME AND TYPE 2 DIABETES MELLITUS
DOI:
https://doi.org/10.26565/2227-6505-2016-32-02Ключові слова:
biomarkers, GDF 15, diabetes mellitus, acute coronary syndrome, prognosisАнотація
Численні дослідження підтверджують гірші результати у хворих на цукровий діабет з гострим коронарним синдромом (ОКС) порівняно з недіабетичними пацієнтами. Різні механізми лежать в основі несприятливих наслідків ГКС і цукрового діабету. У зв'язку з цим особливе місце займає вивчення нових біомаркерів, які відображають складні патогенні процеси у цих хворих. Мета: дослідити роль біомаркера GDF 15 в прогнозі несприятливих наслідків у хворих на цукровий діабет 2 типу (DM2T) з ГКС. Матеріали та методи: обстежено 73 пацієнта з різними формами ГКС. Визначено рівні біомаркерів: GDF 15, N-кінцевий натрійуретичний пептид (N-pro BNP) і С-реактивний білок (C-RP). Період спостереження склав 1 рік. Кінцеву точку визначали як летальний результат. Результати: знайдено значні відмінності в рівні GDF 15, прогностичне значення GDF 15 оцінено у пацієнтів з DM2T, використовуючи ROC-аналіз. Пороговий рівень GDF 15 визначено як 3894 пг / мл, з чутливістю 64% і специфічністю 75%. Висновок: У пацієнтів з ОКС і ДМ2Т частіше спостерігалися різні серцево-судинні захворювання та фактори ризику порівняно з пацієнтами без діабету. Рівень GDF 15 був значно вищим у пацієнтів з ГКС, які мали анамнез ДМ2Т.
Посилання
Keller PF, Carballo D, Roffi M. Diabetes in acute coronary syndromes // Minerva Med. – 2010. – № 101(2). – P. 81–104.
Erlih A.D., Gratsianskiy N.A. Ostriy koronarniy sindrom u bolnich sakharnim diabetom: realnaya praktika rossiyskih statsionarov (po resultatm registra RECORD) // Kardiologia/Saharniy diabet. – 2012. – № (2). – P.27–31.
Adela R, Banerjee SK. GDF-15 as a Target and Biomarker for Diabetes and Cardiovascular Diseases: A Translational Prospective // J Diabetes Research. – 2015. – № ID 490842.
Q. Ding, T. Mracek, P. Gonzalez-Muniesa et al. Identification of macrophage inhibitory cytokine-1 in adipose tissue and its secretion as an adipokine by human adipocytes // Endocrinology. – 2009. - vol. 150, №. 4. – PP. 1688–1696.
M. Carstensen, C. Herder, E. J. Brunner et al. Macrophage inhibitory cytokine-1 is increased in individuals before type 2 diabetes diagnosis but is not an independent predictor of type 2 diabetes: the Whitehall II study // European Journal of Endocrinology. – 2010. – vol. 162, №. 5. – PP. 913–917.
T. Kempf, M. Eden, J. Strelau et al. The transforming growth factor-β superfamily member growth-differentiation factor-15 protects the heart from ischemia/reperfusion injury // Circulation Research. – 2006. – vol. 98, №. 3. – PP. 351–360
T. Kempf, A. Guba-Quint, J. Torgerson et al. Growth differentiation factor 15 predicts future insulin resistance and impaired glucose control in obese nondiabetic individuals: results from the XENDOS trial // European Journal of Endocrinology. – 2012. – vol. 167, №. 5. – PP. 671–678
G. Vila, M. Riedl, C. Anderwald et al. The relationship between insulin resistance and the cardiovascular biomarker growth differentiation factor-15 in obese patients // Clinical Chemistry. – 2011. – vol. 57, №. 2, PP. 309–316.
A. Dominguez-Rodriguez, P. Abreu-Gonzalez, and P. Avanzas. Usefulness of growth differentiation factor-15 levels to predict diabetic cardiomyopathy in asymptomatic patients with type 2 diabetes mellitus // The American Journal of Cardiology. – 2014. – vol. 114, №. 6. – PP. 890–894.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
