ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСНІ ОЗНАКИ РЕФЕРЕНДНОГО ПРОЦЕСУ

Анотація

Вступ.Чинний Закон України «Про всеукраїнський референдум» 266 разів вживає термін «процес референдуму», однак не містить визначення того, що під цим терміном розуміється. Серед вітчизняних дослідників референдної проблематики теж мало хто бере на себе відповідальність визначити це поняттята виокремити його ключові елементи. Водночас у вітчизняному законодавстві (як чинному, так і тому, що вже втратило чинність) міститься офіційне визначення референдуму, де не згадується процесуальна форма його реалізації, а відтак недостатньокоректно розкривається сутністьданого видународного волевиявлення. Тож перед сучасною юридичною наукою стоїть завдання розробки понятійного апарату, спроможного поліпшити механізм правового регулювання, забезпечити ясність і зрозумілість законодавчого тексту, у тому числі й щодо порядку організації та проведення референдуму.

Короткий зміст основних результатів дослідження.У чинному законодавстві України та сучасній правовій доктрині наявні різні підходи до найменування порядку організації та проведення референдуму.На погляд автора, вживання терміна «референдний процес» має перевагу перед іншими, оскільки є однопорядковим до назв решти видів юридичного процесу, котрі мають місце в конституційному праві, як-от «виборчий процес» та «законодавчий процес». Більше того, використаний законодавцем термін «процес референдуму» має скоріше соціологічний, ніж юридичний характер, оскільки слово «процес» у даному контексті може тлумачитись як синонім слова «перебіг», тоді як його вживання у поєднанні з прикметником «референдний» унеможливлює широке тлумачення, акцентуючи увагу на тому, що йдеться виключно про різновид юридичного процесу. Родовою ознакою референдного процесу є те, що він виступає одним із різновидів юридичного процесу, що врегульовані нормами конституційного права. Це не викликає жодних застережень і звільняє нас від необхідності наводити розлогий перелік ознак, притаманних усім видам юридичного процесу, зосередивши свою увагу виключно на тих видових особливостях, що є сутнісними, найважливішими, такими, що вирізняють референдний процес з-поміж усіх інших видів юридичного процесу, в тому числі й тих, що внормовані конституційним правом. На погляд автора, таких ознак три. Першою серед них є мета референдного процесу, яка має двоєдиний характер. З одного боку, референдний процес має юридично зафіксувати політичну волю первинного колективного суб’єкта (народу чи територіальної громади), а з іншого ‒ забезпечити реалізацію громадянами права на участь у референдумах.  Другою сутнісною ознакою референдного процесу є те, що він реалізується виключно в ініціативному порядку, тобто має ініціативний характер. Третьою сутнісною ознакою референдного процесу є його завершеність (у спеціальній літературі цю ознаку ще називають імперативністю).

Висновки. Використаний вітчизняним законодавцем термін «процес референдуму» має скоріше соціологічний, ніж юридичний характер, оскільки слово «процес» у даному контексті може тлумачитись як синонім слова «перебіг», тоді як його вживання у поєднанні з прикметником «референдний» унеможливлює широке тлумачення, акцентуючи увагу на тому, що йдеться виключно про різновид юридичного процесу. Відповідно, з точки зору законодавчої техніки більш коректним є термін «референдний процес». Референдний процес слід розглядати в об’єктивному та суб’єктивному аспектах, котрі діалектично співвідносяться між собою як форма і зміст.Референдний процес у суб’єктивному сенсі ‒ цеініціативний та імперативний різновид юридичного процесу, що врегульований конституційно-правовими нормами та має на меті юридично зафіксувати політичну волю первинного колективного суб’єкта (народу чи територіальної громади), а також забезпечити реалізацію громадянами права на участь у референдумах.Референдний процес в об’єктивному сенсі ‒ це інститут референдного права, що являє собою сукупність конституційно-правових норм, котрі регулюють процесуальний порядок юридичної фіксації політичної волі первинного колективного суб’єкта (народу чи територіальної громади), а також реалізації громадянами свого права на участь у референдумах.