КОНВЕНЦІЯ ПРО ЗАТИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД, ПЕРШИЙ ПРОТОКОЛ ДО КОНВЕНЦІЇ ТА ПРАКТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ ЯК ДЖЕРЕЛА ВИБОРЧОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню таких джерел виборчого права України, як Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Протокол перший до Конвенції та практика Європейського суду з прав людини. Розглянуто правову природу цих міжнародних джерел виборчого права України. Акцентовано увагу на особливостях формулювання права на вільні вибори в статті 3 Першого протоколу до Конвенції. Розкрито особливості застосування Європейським судом з прав людини вищезазначеної статті.

Наголошено на важливої ролі практики Європейського суду з прав людини як джерела виборчого права в Україні. Це твердження обґрунтовано тим, що норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї мають здебільш загальний та абстрактний характер, тлумачаться й наповнюються реальним змістом в рішеннях Європейського суду з прав людини, що за своєю природою мають прецедентний характер. Проаналізовано низку правових позицій Європейського суду з прав людини щодо обов’язку держави організовувати і проводити демократичні вибори, закріплених в конкретних рішеннях цієї міжнародної судової установи. В статті знайшли висвітлення такі правові позиції, як: можливість обмеження виборчих прав громадян за умови, якщо такі умови не перешкоджають вільному вираженню думки народу щодо виборів законодавчого органу; оцінювання виборчого законодавства у світлі політичного розвитку країни з урахуванням національних особливостей; широка свобода розсуду держави у виборі виборчої системи, якою буде забезпечуватися вільне вираження думки народу та ін.

Наголошено на наявності низки невирішених проблем щодо застосування практики Європейського суду з прав людини в судовій та адміністративній практиці в Україні, однією з яких є можливе існування колізії між практикою Суду і нормами законодавства України. Запропоновано вирішити цю колізію на законодавчому рівні. У висновках акцентовано увагу на особливостях правової природи цих джерел виборчого права України.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: джерела виборчого права, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, практика Європейського суду з прав людини, право на вільні вибори