Протекціонізм vs лібералізація міжнаpодної тоpгівлі: баланс в умовахекономічної турбулентності
Ключові слова:
лібеpалізація міжнаpодної тоpгівлі, пpотекціонізм, економічна турбулентність, стимулювання конкурентоспроможності національної економіки,Анотація
В умовах, коли сучасний рівень глобалізації вивів питання лібералізації економічної діяльності на перший план, автор задається питанням, чи так однозначні наслідки цього процесу з точки зору як національних економік, так і всього світу в цілому? Метою статті є оцінка можливості оптимального використання балансу протекціоністських заходів та лібералізації міжнародної торгівлі в умовах економічної турбулентності.
Обґрунтовано, що зростання протекціонізму в усьому світі це сформований і стійкий тренд, який буде домінувати, принаймні, у середньостроковій перспективі. При тому, що стратегічним курсом країн, що входять до СОТ, залишається поетапне поглиблення й розширення лібералізації міжнародної торгівлі, яка також є інструментом розвитку національної економіки та теоретично покликана підвищувати її ефективність.
Зроблено висновок про те, що в умовах, коли національні інтереси країни можуть постраждати, вибір між протекціонізмом і лібералізацією міжнародної торгівлі переходить з економічної площини в соціально–політичну й пов’язаний із формуванням нових інструментів державної підтримки та стимулювання конкурентоспроможності національної економіки.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які подають публікації до цього видання, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори зберігають авторські права на свої публікації та надіють виданню“Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм” право першої публікації.
- Подання публікації до журналу та її прийняття до опублікування означає, що автори надають журналу невиключну ліцензію на публікацію, розповсюдження та архівування матеріалу в друкованому та електронному вигляді, а також на розміщення його в міжнародних реферативних і бібліографічних базах.
- Автори можуть:
- депонувати опубліковану версію публікації в інституційних чи дисциплінарних репозиторіях,
- поширювати її на особистих або професійних вебсторінках,
- використовувати матеріал у навчальних чи дослідницьких цілях,
за умови що: - публікація не змінюється,
- не використовується у комерційних цілях,
- обов’язково вказується повне бібліографічне покликання на публікацію у виданні.
Відповідальність авторів
- Автори гарантують, що подана публікація є оригінальною працею та не порушує авторських прав чи інтелектуальної власності третіх сторін.
- Автори підтверджують, що публікація не була раніше опублікована й не перебуває на розгляді в іншому виданні.
- Якщо у публікації використано матеріали (рисунки, таблиці, дані тощо), що належать третім сторонам, автори несуть відповідальність за отримання відповідних дозволів та коректне зазначення джерел.
Відповідальність видавця
- Видання забезпечує прозорий та етичний процес публікації, а також відкритий доступ до всіх матеріалів відповідно до умов ліцензії CC BY 4.0.
- Видання гарантує довгострокове цифрове збереження контенту шляхом архівування у внутрішніх та зовнішніх репозиторіях.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
