Законодавство Канади стосовно лобістської діяльності: позитивний досвід та проблеми нормативного регулювання
Ключові слова:
лобізм, громадське суспільство, держава, досвід, інтеграція,Анотація
Стаття присвячена вивченню конституційно-правового досвіду правової регламентації лобістської діяльності в Канаді, оскільки за даними Доповіді Парламентської Асамблеї Ради Європи «Лобіювання у демократичному суспільстві» від 5 червня 2009 р. канадську модель регулювання лобіювання визнано однією з найбільш дієвих та показових у світі. У статті досліджено досвід унормування лобізму в Канаді у хронологічному порядку. Зокрема, розглянуто процес прийняття Парламентом Канади Акту «Про реєстрацію лобістів» (набув чинності у 1989 р.), основні положення цього законодавчого акту та практику його застосування. Встановлено, що практика застосування канадського законодавства про лобіювання довела необхідність його реформування, яке було проведено у 2 етапи. Зокрема, було внесено зміни до Акту «Про реєстрацію лобістів» та прийнято Кодекс поведінки лобістів (1995–1997 рр.), прийнято 2 нових акти з лобіювання: «Про правила реєстрації лобістів» та «Про правила уповноважених державних посадових осіб» (2008р.).
Визначено, що особливістю унормування лобіювання в Канаді є те, що вказане суспільне явище врегульовано на рівні спеціального закону, який доповнюється іншими нормативними актами, що стосуються як лобістів, так і представників влади. Норми законодавства Канади, хоч і встановлюють детальні правила контролю за діяльністю лобістів, спрямовані на надання доступу до владних структур максимально широкому колу зацікавлених представників суспільства. При цьому законодавство у цій сфері особливо виокремлює суб’єктів т.зв. «громадського лобіювання» з метою надання вказаному явищу рис широкого суспільного характеру та стимулювання до участі у процесі прийняття владних рішень представників т.зв. «третього» сектору.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які подають публікації до цього видання, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори зберігають авторські права на свої публікації та надіють виданню“Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм” право першої публікації.
- Подання публікації до журналу та її прийняття до опублікування означає, що автори надають журналу невиключну ліцензію на публікацію, розповсюдження та архівування матеріалу в друкованому та електронному вигляді, а також на розміщення його в міжнародних реферативних і бібліографічних базах.
- Автори можуть:
- депонувати опубліковану версію публікації в інституційних чи дисциплінарних репозиторіях,
- поширювати її на особистих або професійних вебсторінках,
- використовувати матеріал у навчальних чи дослідницьких цілях,
за умови що: - публікація не змінюється,
- не використовується у комерційних цілях,
- обов’язково вказується повне бібліографічне покликання на публікацію у виданні.
Відповідальність авторів
- Автори гарантують, що подана публікація є оригінальною працею та не порушує авторських прав чи інтелектуальної власності третіх сторін.
- Автори підтверджують, що публікація не була раніше опублікована й не перебуває на розгляді в іншому виданні.
- Якщо у публікації використано матеріали (рисунки, таблиці, дані тощо), що належать третім сторонам, автори несуть відповідальність за отримання відповідних дозволів та коректне зазначення джерел.
Відповідальність видавця
- Видання забезпечує прозорий та етичний процес публікації, а також відкритий доступ до всіх матеріалів відповідно до умов ліцензії CC BY 4.0.
- Видання гарантує довгострокове цифрове збереження контенту шляхом архівування у внутрішніх та зовнішніх репозиторіях.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
