Облік екологічних витрат та їх вплив на фінансову ефективність зареєстрованих виробничих компаній у Нігерії
DOI:
https://doi.org/10.26565/2310-9513-2026-23-04Ключові слова:
витрати на впровадження чистих технологій, фінансова ефективність, витрати на контроль забруднення, витрати на переробкуАнотація
Витрати, пов’язані з придбанням «зелених» технологій або встановленням обладнання для зменшення забруднення, зазвичай трансформуються у прямі, непрямі або операційні витрати. Це дослідження було спрямоване на оцінку впливу практик обліку екологічних витрат, зокрема витрат на впровадження чистих технологій, контроль забруднення та переробку, на фінансову ефективність виробничих компаній Нігерії, що котируються на Нігерійській фондовій біржі. Було застосовано дизайн ex-post facto для аналізу даних випадкової вибірки 47 компаній, зареєстрованих на Нігерійській фондовій біржі (NGX) станом на 31 грудня 2024 року. Для аналізу використано описову та інференційну статистику, включно з лінійною регресією. Результати показали, що коефіцієнт витрат на впровадження чистих технологій становив 0,2108, що свідчить про позитивний зв’язок із рентабельністю активів (ROA). Це означає, що збільшення витрат на чисті технології на одну одиницю підвищує ROA на 0,2108 одиниці. Однак цей вплив є статистично незначущим (P = 0,4393 > 0,05). Коефіцієнт витрат на контроль забруднення становив -0,0746, що вказує на слабкий негативний зв’язок із ROA. Збільшення цих витрат на одну одиницю знижує ROA на 0,0746 одиниці, однак ефект також є статистично незначущим (P = 0,8165 > 0,05). Аналогічно, коефіцієнт витрат на переробку становив 0,3630, що відображає позитивний зв’язок із ROA: збільшення витрат на одну одиницю підвищує ROA на 0,3630 одиниці. Проте цей результат також є статистично незначущим (P = 0,8165 > 0,05). Дослідження робить висновок, що інвестиції у «зелені» ініціативи можуть не забезпечувати негайної фінансової віддачі для виробничих компаній Нігерії. Тому рекомендується впровадження державної підтримки та фінансових стимулів для підвищення економічної доцільності переходу до екологічних практик.
Посилання
Abou Taleb, M., & Al Farooque, O. (2021). Towards a circular economy for sustainable development: An application of full cost accounting to municipal waste recyclables. Journal of Cleaner Production, 280, 124047. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.124047
Ayeleru, O. O., Fajimi, L. I., Oboirien, B. O., & Olubambi, P. A. (2021). Forecasting municipal solid waste quantity using artificial neural network and supported vector machine techniques: A case study of Johannesburg, South Africa. Journal of Cleaner Production, 289, 125671. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.125671
Bollinger, B. (2015). Green technology adoption: An empirical study of the Southern California garment cleaning industry. Quantitative Marketing and Economics, 13, 319-358. https://link.springer.com/article/10.1007/s11129-015-9163-0 https://doi.org/10.1007/s11129-015-9163-0
Damieibi, I. J. (2023). Environmental accounting practices and net profit of quoted oil and gas companies in Nigeria. Nigerian Journal of Management Sciences, 24 (19), 130, 141.
Enekwe, C. I., Ugwudioha, O. M., & Uyagu, B. D. (2023). Effect of environmental costs on the financial performance of listed oil and gas companies in Nigeria. International Journal of Accounting Research, 8(1), 31-36. https://doi.org/10.65453/ijar.v8i1.688
Gu, H., Yang, S., Xu, Z., & Cheng, C. (2023). Supply chain finance, green innovation, and productivity: Evidence from China. Pacific-Basin Finance Journal, 78, 101981. https://doi.org/10.1016/j.pacfin.2023.101981
Hoque, M. M., Islam, A., Islam, A. R. M. T., Pal, S. C., Mahammad, S., & Alam, E. (2023). Assessment of soil heavy metal pollution and associated ecological risk of agriculture dominated mid-channel bars in a subtropical river basin. Scientific Reports, 13(1), 11104. https://www.nature.com/articles/s41598-023-38058-0 https://doi.org/10.1038/s41598-023-38058-0
Hosam, A. R., Maher, A. A., Henry, H. H., Barbara, G., Salsabila, A. A. (2020). The Analysis of Green Accounting Cost Impact on Corporations Financial Performance. International Journal of Energy Economics and Policy 10(6), ISSN: 2146-4553 421-426. https://doi.org/10.32479/ijeep.9238
Kifordu, A. A. (2022). Recycling sustainability on organizational performance of publishing firms: a survey-based approach. Journal of Global Social Sciences, 3(10), 103-118. https://doi.org/10.58934/jgss.v3i10.35
Laine, M., Tregidga, H., & Unerman, J. (2021). Sustainability accounting and accountability. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003185611
Lanteri, A., & Rampini, A. A. (2023). Financing the adoption of clean technology. Mimeo.
Odum, A. N., & Arinomor, C. O. (2023). Green accounting cost and financial performance of Oil and Gas companies in Nigeria. Journal of Global Accounting, 9(4), 1-22.
Okorie, D. I. (2021). The energy use of capital inputs: towards cleaner production in Nigeria. Environmental Challenges, 4, 100104. https://doi.org/10.1016/j.envc.2021.100104
Okporo, E. N., Okafor, L. C., Chukwu, U. C., & Uguru, L. C. (2023). Green accounting and financial performance in Nigerian industries: A study of selected oil and gas firms in Nigeria. Certified National Accountant Journal, 31(4), 81-98. https://doi.org/10.70518/cnaj.v31i4.06
Olawumi, T. O., Chan, D. W., Saka, A. B., Ekundayo, D., & Odeh, A. O. (2023). Are there any gains in green-tech adoption? Unearthing the beneficial outcomes of smart-sustainable practices in Nigeria and Hong Kong built environment. Journal of Cleaner Production, 410, 137280. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2023.137280
Pratiwi, A., Nurulrahmatia, N., & Muniarty, P. (2020). Pengaruh Corporate Social Responsibility (CSR) Terhadap Profitabilitas Pada Perusahaan Perbankan Yang Terdaftar di BEI. Owner: Riset dan Jurnal Akuntansi, 4(1), 95-103. https://doi.org/10.33395/owner.v4i1.201
Riyadh, H. A., Al-Shmam, M. A., Huang, H. H., Gunawan, B., & Alfaiza, S. A. (2020). The analysis of green accounting cost impact on corporation’s financial performance. International Journal of Energy Economics and Policy, 10(6), 421-426.
Shi, J., Yu, C., Li, Y., & Wang, T. (2022). Does green financial policy affect debt-financing cost of heavy-polluting enterprises? An empirical evidence based on Chinese pilot zones for green finance reform and innovations. Technological Forecasting and Social Change, 179, 121678. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2022.121678
Rahman, M. M., & Islam, M. E. (2023). The impact of green accounting on environmental performance: mediating effects of energy efficiency. Environmental Science and Pollution Research, 30(26), 69431-69452. https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-2604713/v1
Robaina, M., & Madaleno, M. (2020). The relationship between emissions reduction and financial performance: Are Portuguese companies in a sustainable development path. Corporate Social Responsibility and Environmental Management, 27(3), 1213-1226. https://doi.org/10.1002/csr.1876
Thao, V. T. T., Tien, N. H., & Anh, D. B. H. (2019). Sustainability Issues in Social Model of Coporate Social Responsibility Theoretical Analysis and Practical Implication. Journal of Advanced Research in Management, 10(1 (19)), 17-29. https://doi.org/10.14505//jarm.v10.1(19).02
Trotta, L., Bernardini, V., Ermini, M. V., Campana, L. G., Verna, M., Raimondi, G., & Spazzafumo, G. (2024). Climate finance-driven feasibility study of a green ammonia and urea production plant in Italy. International Journal of Hydrogen Energy.137/suppl/C 987-999; https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2024.08.079
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які подають публікації до цього видання, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори зберігають авторські права на свої публікації та надіють виданню“Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм” право першої публікації.
- Подання публікації до журналу та її прийняття до опублікування означає, що автори надають журналу невиключну ліцензію на публікацію, розповсюдження та архівування матеріалу в друкованому та електронному вигляді, а також на розміщення його в міжнародних реферативних і бібліографічних базах.
- Автори можуть:
- депонувати опубліковану версію публікації в інституційних чи дисциплінарних репозиторіях,
- поширювати її на особистих або професійних вебсторінках,
- використовувати матеріал у навчальних чи дослідницьких цілях,
за умови що: - публікація не змінюється,
- не використовується у комерційних цілях,
- обов’язково вказується повне бібліографічне покликання на публікацію у виданні.
Відповідальність авторів
- Автори гарантують, що подана публікація є оригінальною працею та не порушує авторських прав чи інтелектуальної власності третіх сторін.
- Автори підтверджують, що публікація не була раніше опублікована й не перебуває на розгляді в іншому виданні.
- Якщо у публікації використано матеріали (рисунки, таблиці, дані тощо), що належать третім сторонам, автори несуть відповідальність за отримання відповідних дозволів та коректне зазначення джерел.
Відповідальність видавця
- Видання забезпечує прозорий та етичний процес публікації, а також відкритий доступ до всіх матеріалів відповідно до умов ліцензії CC BY 4.0.
- Видання гарантує довгострокове цифрове збереження контенту шляхом архівування у внутрішніх та зовнішніх репозиторіях.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).