Концепція «Slow Food» як інструмент збереження гастрономічної спадщини та сталого розвитку
DOI:
https://doi.org/10.26565/2310-9513-2025-22-20Ключові слова:
Slow Food, гастрономічна спадщина, сталий розвиток, ресторанний бізнес, відповідальне споживання, здорове харчування, локальні продукти, гастрономічна культураАнотація
Стаття присвячена дослідженню концепції «Slow Food» як одного з ефективних інструментів збереження гастрономічної спадщини та реалізації принципів сталого розвитку в умовах глобалізаційних трансформацій сучасної економіки. Обґрунтовано, що поширення мереж швидкого харчування та стандартизація меню й сировинних компонентів призводять до поступової втрати локальної кулінарної самобутності, знецінення традиційних гастрономічних знань і зниження культурної ролі харчування в суспільстві. В такій ситуації концепція «Slow Food» розглядається як альтернативна модель розвитку харчової та ресторанної сфери, спрямована на відновлення цінності локальних продуктів, традиційних технологій приготування їжі та усвідомленого ставлення до процесу споживання. У роботі систематизовано ідеологічні засади руху «Slow Food», розкрито його історичні передумови та охарактеризовано ключові принципи - «чистота», «чесність» і «смак», які формують концептуальну основу відповідального виробництва й споживання харчових продуктів. Доведено, що зазначені принципи охоплюють не лише гастрономічний, а й екологічний, соціальний та етичний виміри, забезпечуючи гармонізацію взаємодії між виробниками, споживачами та природним середовищем. Особливу увагу приділено аналізу взаємозв’язку між філософією «Slow Food» і концепцією здорового харчування, зокрема, в частині формування усвідомленої харчової поведінки, зниження ризиків надмірного споживання, скорочення харчових відходів і покращення фізичного та психоемоційного благополуччя людини. Обґрунтовано, що інтеграція принципів «Slow Food» у діяльність сучасних ресторанних закладів сприяє розвитку коротких ланцюгів постачання, підтримці локальних фермерських господарств, збереженню традиційних кулінарних практик і формуванню унікального гастрономічного досвіду споживачів. Показано, що реалізація цієї концепції позитивно впливає на туристичну привабливість регіонів, формування локальних гастрономічних брендів та підвищення соціально-економічної стійкості територій. Акцентовано увагу на особливостях поширення ідей «Slow Food» в Україні, де, попри зростання інтересу до здорового харчування, філософія «повільної їжі» та «повільного життя» залишається недостатньо інституціоналізованою. Зроблено висновок, що концепція «Slow Food» має значний потенціал як комплексний інструмент збереження гастрономічної спадщини, формування відповідальної споживчої культури та впровадження принципів сталого розвитку в умовах сучасних глобальних викликів.
Посилання
Parkins W., Geoffrey C. (2006). Slow Living. Oxford, New York: Berg. 256 р. https://doi.org/10.5040/9781350044890
van Bommel K., Spicer A. (2011). Hail the Snail: Hegemonic Struggles in the Slow Food Movement. Organization Studies, 32(12), 1717-1744. https://doi.org/10.1177/0170840611425722
Andrews Geoff. (2008). The Slow Food Story: Politics and Pleasure. London: Pluto Press. 224 р.
Fonte M. (2021). Food Systems, Consumption Models and Risk Perception in Late Modernity. The International Journal of Sociology of Agriculture and Food, 10(1), 13-21. https://doi.org/10.48416/ijsaf.v10i1.337.
Wills B., Sidsaph H. (2021). Alternative Food Networks/Slow Food. In: Harris P., Bitonti A., Fleisher C.S., Binderkrantz A.S. (eds) The Palgrave Encyclopedia of Interest Groups, Lobbying and Public Affairs. Palgrave Macmillan, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-13895-0_221-1
Andersson T., Mossberg L., Therkelsen A. (2017). Food and tourism synergies: Perspectives on consumption, production and destination development. Scandinavian Journal of Hospitality and Tourism: Food and Tourism Synergies: Consumption and Production Perspectives, 17(1), 1-8. https://doi.org/10.1080/15022250.2016.1275290
Ilbery B., Maye D. (2005). Alternative (shorter) food supply chains and specialist livestock products in the Scottish-English borders. Environment and Planning A, 37(5), 823-844. https://doi.org/10.1068/a3717
Fischler C. (1988). Food, self and identity. Social Science Information, 27(2), 275-292. https://doi.org/10.1177/053901888027002005
Leitch A. (2003). Slow food and the politics of pork fat: Italian food and European identity. Ethnos, 68(4), 437-462. https://doi.org/10.1080/0014184032000160514
Sims R. (2009). Food, place and authenticity: Local food and the sustainable tourism experience. Journal of Sustainable Tourism, 17(3), 321-336. https://doi.org/10.1080/09669580802359293
Stalmirska A. M. (2024). Local Food in Tourism Destination Development: The Supply-Side Perspectives. Tourism Planning & Development, 21(2), 160-177. https://doi.org/10.1080/21568316.2021.1928739
Alderighi M., Bianchi C., Lorenzini E. (2016). The impact of local food specialities on the decision to (re)visit a tourist destination: Market-expanding or business-stealing? Tourism Management, 57, 323-333. https://doi.org/10.1016/j.tourman.2016.06.016
Birch D., Memery J. (2020). Tourists, local food and the intention-behaviour gap. Journal of Hospitality and Tourism Management, 43, 53-61. https://doi.org/10.1016/j.jhtm.2020.02.006
Everett S., Aitchison C. (2008). The role of food tourism in sustaining regional identity: A case study of Cornwall. South West England. Journal of Sustainable Tourism, 16(2), 150-167. https://doi.org/10.2167/jost696.0
Tregear A. (2011). Progressing knowledge in alternative and local food networks: Critical reflections and a research agenda. Journal of Rural Studies, 27(4), 419-430. https://doi.org/10.1016/j.jrurstud.2011.06.003
Richards G. (2015). Evolving gastronomic experiences: From food to foodies to foodscapes. Journal of Gastronomy and Tourism, 1(1), 5-17. https://doi.org/10.3727/216929715X14298190828796
Lane B. (1994). Sustainable rural tourism strategies: A tool for development and conservation. Journal of Sustainable Tourism, 2(1-2), 102-111. https://doi.org/10.1080/09669589409510687
Obolentseva L. V., Chala A. A. (2024). Stratehiia vprovadzhennia kontseptsii Slow Food dlia zmitsnennia konkurentnykh pozytsii restoraniv [Strategy for implementing the Slow Food concept to strengthen the competitive position of restaurants]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia» [Scientific notes of the National University "Ostroh Academy"], (35), 23–32. https://doi.org/10.25264/2311-5149-2024-35(63)-23-32
Tkachuk O. V., Shchapina O. F. (2021). Vprovadzhennia Slow Food yak odnoho z innovatsiinykh napriamkiv rozvytku restorannoho biznesu [Introducing Slow Food as one of the innovative directions of restaurant business development]. https://card-file.ontu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/c4754091-aa96-4a25-a5de-df8c7efad145/content
Bratitsel M. L. (2019). Natsionalni ekokulturni tradytsii v suchasnykh restorannykh zakladakh [National eco-cultural traditions in modern restaurants]. Kultura i mystetstvo u suchasnomu sviti [Culture and art in the modern world], (20), 44–52. https://doi.org/10.31866/2410-1915.20.2019.172394
Udovychenko V. V. (2020). Slow Food: Vid rukhu do kontseptu enohastronomichnoho turyzmu [Slow Food: from a movement to the concept of food and wine tourism]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriia «Heohrafiia» [Bulletin of the Taras Shevchenko National University of Kyiv. Series "Geography"], 1–2(76–77), 82–88. https://doi.org/10.17721/1728-2721.2020.76-77.12
Tykhomirova, F. A. (2020). Slow Food v Ukraini ta naratyv Odeskoi lokalnoi kukhni [Slow Food in Ukraine and the narrative of Odessa local cuisine.]. Visnyk KhNU imeni V. N. Karazina. Seriia «Istoriia» [Bulletin of the V. N. Karazin KhNU. Series "History"], (57), 135–153. https://doi.org/10.26565/2220-7929-2020-57-08
Riabenka M. O. (2021). Perspektyvy rozvytku novykh formativ zakladiv restorannoho hospodarstva [Prospects for the development of new formats of restaurant establishments]. Ekonomika ta suspilstvo [Economy and society], (24). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-24-51
Riabinina A. P., Yarmoliuk D. I. (2022). Perspektyvy rozvytku kharchuvannia «Slow Food» v Ukraini [Prospects for the development of Slow Food in Ukraine]. In Proceedings of the III International Scientific and Practical Conference “Suchasni vyklyky staloho rozvytku biznesu” [Modern challenges of sustainable business development]. Zhytomyr. https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2022/12/287.pdf
Petrini, C. (2007). Slow Food Nation: Why our food should be good, clean, and fair. New York, NY: Rizzoli Ex Libris.
Slow Food Ukraine. Food for change: Global projects. https://slowfood.in.ua/global-projects/food-for-change/
Slow food v Ukraini: Nova filosofiia kharchuvannia [Slow food in Ukraine: A new philosophy of nutrition]. Harchi.info. https://harchi.info/blogs/san-ayt-j/slow-food-v-ukrayini#google_vignette
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які подають публікації до цього видання, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори зберігають авторські права на свої публікації та надіють виданню“Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм” право першої публікації.
- Подання публікації до журналу та її прийняття до опублікування означає, що автори надають журналу невиключну ліцензію на публікацію, розповсюдження та архівування матеріалу в друкованому та електронному вигляді, а також на розміщення його в міжнародних реферативних і бібліографічних базах.
- Автори можуть:
- депонувати опубліковану версію публікації в інституційних чи дисциплінарних репозиторіях,
- поширювати її на особистих або професійних вебсторінках,
- використовувати матеріал у навчальних чи дослідницьких цілях,
за умови що: - публікація не змінюється,
- не використовується у комерційних цілях,
- обов’язково вказується повне бібліографічне покликання на публікацію у виданні.
Відповідальність авторів
- Автори гарантують, що подана публікація є оригінальною працею та не порушує авторських прав чи інтелектуальної власності третіх сторін.
- Автори підтверджують, що публікація не була раніше опублікована й не перебуває на розгляді в іншому виданні.
- Якщо у публікації використано матеріали (рисунки, таблиці, дані тощо), що належать третім сторонам, автори несуть відповідальність за отримання відповідних дозволів та коректне зазначення джерел.
Відповідальність видавця
- Видання забезпечує прозорий та етичний процес публікації, а також відкритий доступ до всіх матеріалів відповідно до умов ліцензії CC BY 4.0.
- Видання гарантує довгострокове цифрове збереження контенту шляхом архівування у внутрішніх та зовнішніх репозиторіях.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
