Інфляційний поріг та динаміка економічного зростання в Алжирі: дослідження на основі моделі плавного переходу (1980–2024)
DOI:
https://doi.org/10.26565/2310-9513-2025-22-08Ключові слова:
інфляція, регресія з плавним переходом (STR), тести на нелінійність, внутрішнє кредитування, інфляційний порігАнотація
Метою цього дослідження є аналіз складного нелінійного взаємозв’язку між інфляцією та економічним зростанням в Алжирі упродовж 1980–2024 рр. з особливим акцентом на ідентифікацію так званої «точки інфляційного перелому», за якої вплив інфляції на економічне зростання змінюється з позитивного на негативний. Дослідження ґрунтується на гіпотезі про те, що рентний характер алжирської економіки, її висока залежність від коливань світових цін на нафту та домінантна роль держави унеможливлюють адекватне пояснення макроекономічної динаміки за допомогою традиційних лінійних економетричних моделей. У зв’язку з цим у роботі застосовано модель регресії з плавним переходом (Smooth Transition Regression, STR), яка є особливо придатною для виявлення поступових змін у впливі змінних при досягненні певних порогових значень. Аналіз базується на річних даних за 45 років і включає п’ять ключових змінних: темп зростання реального ВВП (GDPG), логарифмований рівень інфляції (LNINF), обсяг кредитування приватного сектору (FD), державні видатки (GOV) та норму інвестицій (INV). Дані отримано з авторитетних міжнародних джерел, зокрема Світового банку та Міжнародного валютного фонду. Після перевірки стаціонарності часових рядів за допомогою тестів Дікі-Фуллера (ADF) та Філліпса-Перрона (PP) було проведено попередній кореляційний аналіз і тести на лінійність, після чого застосовано STR-модель. Результати засвідчили, що лінійна модель не здатна повною мірою відобразити економічну динаміку Алжиру. Інвестиції мали статистично значущий позитивний вплив на економічне зростання (p < 0,05), тоді як кредитування характеризувалося лише слабким впливом (близько 0,05). Інфляція та державні видатки не демонстрували чіткого ефекту до моменту виникнення структурного зсуву. У нелінійному сегменті моделі встановлено, що інфляція починає обмежувати економічне зростання після перевищення порогового значення 0,708, що відповідає річному рівню інфляції приблизно 5–6 %. Після цього порогу інфляція чинить різко негативний і статистично значущий вплив на зростання (p < 0,001), а ефективність інвестицій істотно знижується в умовах високої інфляції. Діагностичні показники моделі, зокрема високий коефіцієнт детермінації (R² = 0,9735), значуща F-статистика та низькі значення інформаційних критеріїв Акаіке та Шварца, підтверджують адекватність STR-моделі для аналізованого набору даних. Отримані результати підкреслюють важливість проведення більш гнучкої макроекономічної політики, зокрема підтримання інфляції в безпечних межах, підвищення ефективності державних видатків та інвестицій, а також посилення ролі фінансового посередництва у фінансуванні приватного сектору. Дослідження також відкриває перспективи для подальших наукових розвідок із використанням більш складних динамічних моделей, таких як LSTR або ESTAR, особливо в економіках рентного типу, подібних до алжирської.
Посилання
Akinlo, A. E., & Ibraheem, S. O. (2015). Inflation and economic growth in Nigeria: A smooth transition regression approach. Economic Modelling, 45, 222–230. https://doi.org/10.1016/j.econmod.2015.07.012
Atil, A., & Saouli, M. (2020). Determinants of inflation in Algeria: Analysis with a vector error correction model from 2001 to 2016. Algerian Review of Economic Development, 7(2), 45–68.
Benabdallah, S., & Oulddali, O. (2024). Analysis of the determinants of inflation in Algeria: ARDL cointegration approach (1970–2022). Revue de Statistique Appliquée, 21(12), 71–95.
Belkacem, A. H. (2020). Nonlinear regression models and their applications in macroeconomics. Journal of Macroeconomics, University of Algiers 3.
Bittencourt, M. (2007). Inflation and economic performance in Brazil: An ESTAR approach. Brazilian Review of Econometrics, 27(2), 159–178. http://www.brazilianeconometrics.org/v27n2/bittencourt.pdf
Bouzid, A. (2016). The relationship between inflation and economic growth in Algeria: An empirical analysis. Topics in Middle Eastern and African Economies, 18(1), 122–138. https://meea.sites.luc.edu/volume18/pdfs/Bouzid.pdf
Bruno, M., & Easterly, W. (1998). Inflation crises and long run growth. Journal of Monetary Economics, 41(1), 3–26. https://doi.org/10.1016/S0304-3932(97)00067-8
Friedman, M. (1968). The role of monetary policy. American Economic Review, 58(1), 1–17. https://www.jstor.org/stable/1831652
Gylfason, T. (1999). Inflation, growth, and public finance. Macroeconomic Dynamics, 3(3), 372–397. https://doi.org/10.1017/S1365100599002077
Hoang, H. V., & Nguyen, T. (2018). Inflation, growth, and smooth transition models: Evidence from Vietnam. Journal of Asian Economics, 58, 1–12. https://doi.org/10.1016/j.asieco.2018.05.004
Khan, M. S., & Senhadji, A. S. (2001). Threshold effects in the relationship between inflation and growth. IMF Staff Papers, 48(1), 1–21. https://doi.org/10.5089/9781451843006.001
Mahfoud, B. I., Atil, A., & Benmazou, M. Z. (2022). The non-linear relationship between inflation, real effective exchange rate and economic growth in Algeria: An empirical study using TAR (1980–2020). Journal of Economic Integration, 10(04). https://www.e-jei.org/journal/view.php?number=321
Phelps, E. S. (1967). Phillips curves, expectations of inflation and optimal unemployment over time. Economica, 34(135), 254–281. https://www.jstor.org/stable/2552028
Phillips, A. W. (1958). The relation between unemployment and the rate of change of money wage rates in the United Kingdom, 1861–1957. Economica, 25(100), 283–299. https://www.jstor.org/stable/2550751
Sarel, M. (1996). Nonlinear effects of inflation on economic growth. Journal of Monetary Economics, 37(1), 129–148. https://doi.org/10.1016/0304-3932(95)01206-S
Taach, A. M. (2017). Inflation and economic growth: An analytical econometric study of the Algerian case. Al-Bahith Journal, University of M'sila.
Teräsvirta, T. (1994). Specification, estimation, and evaluation of smooth transition autoregressive models. Journal of the American Statistical Association, 89(425), 208–218. https://doi.org/10.1080/01621459.1994.10476862
Tong, H. (1978). On a threshold model (PhD thesis). University of Nottingham.
van Dijk, D., Teräsvirta, T., & Franses, P. H. (2002). Smooth transition autoregressive models – A survey of recent developments. Econometric Reviews, 21(1), 1–47. https://doi.org/10.1080/07474930290089239
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які подають публікації до цього видання, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори зберігають авторські права на свої публікації та надіють виданню“Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм” право першої публікації.
- Подання публікації до журналу та її прийняття до опублікування означає, що автори надають журналу невиключну ліцензію на публікацію, розповсюдження та архівування матеріалу в друкованому та електронному вигляді, а також на розміщення його в міжнародних реферативних і бібліографічних базах.
- Автори можуть:
- депонувати опубліковану версію публікації в інституційних чи дисциплінарних репозиторіях,
- поширювати її на особистих або професійних вебсторінках,
- використовувати матеріал у навчальних чи дослідницьких цілях,
за умови що: - публікація не змінюється,
- не використовується у комерційних цілях,
- обов’язково вказується повне бібліографічне покликання на публікацію у виданні.
Відповідальність авторів
- Автори гарантують, що подана публікація є оригінальною працею та не порушує авторських прав чи інтелектуальної власності третіх сторін.
- Автори підтверджують, що публікація не була раніше опублікована й не перебуває на розгляді в іншому виданні.
- Якщо у публікації використано матеріали (рисунки, таблиці, дані тощо), що належать третім сторонам, автори несуть відповідальність за отримання відповідних дозволів та коректне зазначення джерел.
Відповідальність видавця
- Видання забезпечує прозорий та етичний процес публікації, а також відкритий доступ до всіх матеріалів відповідно до умов ліцензії CC BY 4.0.
- Видання гарантує довгострокове цифрове збереження контенту шляхом архівування у внутрішніх та зовнішніх репозиторіях.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
