Історичні реконструкції як складова подієвого туризму: від фестивальних майданчиків до віртуального світу
DOI:
https://doi.org/10.26565/2310-9513-2025-21-24Ключові слова:
фестивалі історичних реконструкцій, подієвий туризм, віртуальні заходи, пандемія COVID-19, культурна спадщина, туристична політика, івент-менеджмент, цифрові технології, віртуальний простірАнотація
Предметом дослідження сучасні тенденції розвитку фестивалів історичних реконструкцій як важливої складової подієвого туризму та аналізується вплив пандемії COVID-19 на цю галузь. Автор також акцентує увагу на змінах в уподобаннях туристів, які викликані соціальними, економічними та технологічними трансформаціями. Метою роботи є визначення перспектив розвитку фестивалів історичних реконструкцій у світі та в Україні в умовах постпандемічного відновлення, а також вироблення певних рекомендацій щодо використання віртуальних форматів для збереження інтересу аудиторії та забезпечення стійкості цієї форми подієвого туризму. Завдання дослідження включають: аналіз впливу пандемії COVID-19 на фестивалі історичних реконструкцій; визначення змін в уподобаннях туристів, викликаних соціальними, економічними та технологічними трансформаціями; оцінку впровадження цифрових технологій у фестивалі історичних реконструкцій. Дослідження базується на наступних методах: аналізі сучасних публікацій та прикладів успішних практик із різних країн; використовуючи метод порівняння, автор з’ясовує, як впроваджуються цифрові технології при організації фестивалів історичних реконструкцій, які виклики та можливості пов’язані з цим процесом. У результаті: автор зазначає, що пандемія COVID-19 суттєво вплинула на фестивальний рух у світі та в Україні. Зокрема, відбулися зміни у форматі заходів: через їх масові скасування спостерігався занепад традиції, скорочення аудиторії та орієнтація на локальні громади. Втім, у багатьох випадках криза стала каталізатором інновацій. Передовсім йдеться про використання технологій віртуальної та доповненої реальності, які дозволяють створювати нові формати культурних подій. Онлайн-формати, впроваджені у фестивалі, дозволили не лише зберегти зв’язок з цільовою аудиторією, але й значно розширити географію їхніх учасників за рахунок забезпечення широкого доступу з різних країн світу. Висновки: Організатори фестивалів в Україні почали використовувати цифрові технології, що дозволяє привертати увагу до національної культурної спадщини, незважаючи на обмеження, які тепер пов’язані з повномасштабним російським вторгненням. Водночас, автор звертає увагу на те, що оскільки молодіжна аудиторія тяжіє до сучасних технологій та особливо до гейміфікації контенту, то є небезпека втрати того, що позначається поняттям «культурна автентичність» і що особливо характеризувало фестивалі історичних реконструкцій. Це обумовлює необхідність більш активно залучати фахових експертів при визначенні контенту таких заходів. Однак в цілому впровадження VR та AR технологій, створення багатомовного контенту та використання онлайн-платформ здатне зміцнити позиції фестивалів на світовому ринку подієвого туризму. В тому числі це стосується й фестивалів історичних реконструкцій в Україні. Таким чином, хоча пандемія COVID-19 й стала серйозним випробуванням для галузі, водночас ці випробування зумовили важливі трансформації. Збереження фестивального руху залежить від здатності організаторів зважено впроваджувати технології, які зроблять події більш доступними, інтерактивними та персоналізованими, зберігаючи при цьому усталені традиції, які визначали їх «культурну автентичність». Україна, маючи багатий історичний потенціал, може стати прикладом успішного поєднання традицій та новаторства у подієвому туризмі.
Посилання
Венгерська Н., Воронкова В., Череп А. Напрями цифрової трансформації креативних технологій у сфері туризму після удару пандемії COVID-19. Humanities Studies: Філософія економіки та управління. 2021. № 9 (86). https://doi.org/10.26661/hst-2021-9-86-18.
Вигаданий світ: українські проєкти у VR та AR. URL: https://creativeeurope.in.ua/posts/ukrainian-projects-vr-ar (дата звернення: 10.01.2025).
Вплив пандемії COVID-19 на музичну індустрію. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2_%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_COVID-19_%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%83_%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%8E (дата звернення: 10.01.2025).
Килимистий, С. Історична реконструкція як ресурс подієвого туризму. Питання культурології. 2019. № 35. С. 137–148. https://doi.org/10.31866/2410-1311.35.2019.188801.
Кривоберець М. Розвиток туризму в постпандемічний період: тенденції та заходи підтримки. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом (Економічні науки). 2022. № 3. https://doi.org/10.32689/2523-4536/64-6.
Мельниченко С., Ткаченко Т., Дупляк Т. Діджиталізація як інструмент відновлення туризму в Європейському Союзі в період пост-COVID-19. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice. 2022. № 6 (41). С. 427–436. https://doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251471.
Паньків Н. Сучасні тенденції розвитку подієвого туризму на Закарпатті. Вісник Хмельницького національного університету (Економічні науки). 2021. № 5, Т. 1. https://doi.org/10.31891/2307-5740-2021-298-5(1)-21.
Посохов І.С. Історичні реконструкції як перспективний напрям подієвого туризму в Україні. Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. 2016. Вип. 40. С. 178-185. URL: http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/intrel/article/view/3328
Стрижак О. Вплив пандемії коронавірусу COVID-19 на туристичну галузь. Інноваційні технології в готельно-ресторанному бізнесі: матеріали ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції, м.Київ, 19 - 20 травня 2020 р. К.: НУХТ, 2020. URL: https://www.researchgate.net/publication/360188488_VPLIV_PANDEMII_KORONAVIRUSU_COVID-19_NA_TURISTICNU_GALUZ
Трач Ю. Український досвід VR-реконструкції об'єктів історико-культурної спадщини. Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері. 2020. Т. 3, № 2. https://doi.org/10.31866/2617-796x.3.2.2020.220588.
Устименко Л. Подієвий туризм як історико-культурне явище. Культура і сучасність. 2013. № 1. С. 88-92. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kis_2013_1_17
Шерстюк Р. Вплив пандемії COVID-19 на розвиток туризму в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення. Соціально-економічні проблеми і держава. 2021. № 2 (25). С. 641-652. https://doi.org/10.33108/sepd2022.02.641.
Які цифрові проекти створюють музеї світу? URL: https://memorysavers.sucho.org/digital_projects_world/ (дата звернення: 10.01.2025).
30 українських фестивалів, про які не знає 98% українців. URL: https://www.firtka.if.ua/blog/view/30-ukrainskih-festivaliv-pro-aki-ne-znae-98-ukrainciv76227 (дата звернення: 10.01.2025).
Agnew V. History’s affective turn: Historical reenactment and its work in the present. Rethinking History. 2007. #11(3). P. 299–312. https://doi.org/10.1080/13642520701353108
Annual Gettysburg Reenactment. URL: https://www.tripadvisor.com/Attraction_Review-g60798-d613646-Reviews-Annual_Gettysburg_Reenactment-Gettysburg_Pennsylvania.html (дата звернення: 10.01.2025).
Bowdin G. Events Management. Oxford: Butterworth-Heinemann, 2001. 536 p. https://doi.org/10.4324/9781003044963
Caillois R. The sacred as transgression: Theory of the festival. Chicago: University of Illinois Press, 2001. 140 p. URL: https://catalogue.nla.gov.au/catalog/2599659
Cook A. The use and abuse of historical reenactment: thoughts on recent trends in public history. Criticism. 2005. #46(3). P. 487–496. https://doi.org/10.1353/crt.2005.0002
Gapps S. Mobile monuments: A view of historical reenactment and authenticity from inside the costume cupboard of history. Rethinking History. 2009. #13(3). P. 395–409. https://doi.org/10.1080/13642520903091159
Getz D. Event tourism: Definition, evolution, and research. Tourism Management. 2008. #29(3). P. 403–428. https://doi.org/10.1016/j.tourman.2007.07.017
Gössling S., Schweiggart, N. Two years of COVID-19 and tourism: what we learned, and what we should have learned. Journal of Sustainable Tourism. 2022. № 30. Р. 915-931. https://doi.org/10.1080/09669582.2022.2029872.
Groot J. Consuming history: Historians and heritage in contemporary popular culture. Routledge. 2009. 332 p. https://doi.org/10.4324/9781315640754
Hart L. Authentic recreation: living history and leisure. Museum and Society. 2007. #5(2). P. 103–124. https://doi.org/10.29311/mas.v5i2.99
Liu Y. Cultural Events and Cultural Tourism Development: Lessons from the European Capitals of Culture. European Planning Studies. 2014. #22(3). P. 498–514. https://doi.org/10.1080/09654313.2012.752442
Mohanty, P., Sharma, A., Kumar, J., Turaev, B. Managing Events and Festivals Post-COVID-19: Maintaining the Status Quo or Resetting for the Sustainability Agenda. Festival and Event Tourism: Building Resilience and Promoting Sustainability. 2022. p. 11-19. https://doi.org/10.1079/9781789248685.0002.
Picard D., Robinson M. Festivals, Tourism and Social Change. Clevedon: Channel View Publications, 2006. 296 p. URL: https://books.google.com.ua/books/about/Festivals_Tourism_and_Social_Change.html?id=_seYzXRAOMAC&redir_esc=y
Posokhov I. Historical re-enactments in tourist practices and politics of memory. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences. 2018. № VI (27). P.35-38. URL: https://seanewdim.com/wp-content/uploads/2021/04/Historical-re-enactments-in-tourist-practices-and-politics-of-memory-I.-S.-Posokhov.pdf
Salazar N. Community-based cultural tourism: issues, threats and opportunities. Journal of Sustainable Tourism. 2012. #20(1). P. 9-22. https://doi.org/10.1080/09669582.2011.596279
Wolfe J. Living history: U.S. Army Reserve Colonel and family join Waterloo battle reenactment. URL: https://www.army.mil/article/151409/living_history_u_s_army_reserve_colonel_and_family_join_waterloo_battle_reenactment (дата звернення: 10.01.2025).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які подають публікації до цього видання, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори зберігають авторські права на свої публікації та надіють виданню“Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм” право першої публікації.
- Подання публікації до журналу та її прийняття до опублікування означає, що автори надають журналу невиключну ліцензію на публікацію, розповсюдження та архівування матеріалу в друкованому та електронному вигляді, а також на розміщення його в міжнародних реферативних і бібліографічних базах.
- Автори можуть:
- депонувати опубліковану версію публікації в інституційних чи дисциплінарних репозиторіях,
- поширювати її на особистих або професійних вебсторінках,
- використовувати матеріал у навчальних чи дослідницьких цілях,
за умови що: - публікація не змінюється,
- не використовується у комерційних цілях,
- обов’язково вказується повне бібліографічне покликання на публікацію у виданні.
Відповідальність авторів
- Автори гарантують, що подана публікація є оригінальною працею та не порушує авторських прав чи інтелектуальної власності третіх сторін.
- Автори підтверджують, що публікація не була раніше опублікована й не перебуває на розгляді в іншому виданні.
- Якщо у публікації використано матеріали (рисунки, таблиці, дані тощо), що належать третім сторонам, автори несуть відповідальність за отримання відповідних дозволів та коректне зазначення джерел.
Відповідальність видавця
- Видання забезпечує прозорий та етичний процес публікації, а також відкритий доступ до всіх матеріалів відповідно до умов ліцензії CC BY 4.0.
- Видання гарантує довгострокове цифрове збереження контенту шляхом архівування у внутрішніх та зовнішніх репозиторіях.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
