Цифровізація міжнародних торгівельних відносин: переваги та протиріччя
DOI:
https://doi.org/10.26565/2310-9513-2025-21-04Ключові слова:
міжнародні торговельні відносини, цифровізація, інформаційні та комунікаційні технології, електронна комерція, інтернет-платформи, глобальні ланцюжки створення вартості, США, Китай, країни, що розвиваютьсяАнотація
Розглядаються особливості розвитку міжнародних торговельних відносин за умов формування глобальної цифрової економіки. Дедалі більше активне використання нових інформаційно-комунікаційних технологій помітно прискорює експортно-імпортні трансакції, дозволяє значно розширити коло учасників транскордонного обороту товарів та послуг, залучати до нього нові ресурси. Метою дослідження є аналіз впливу процесу цифровізації на міжнародні торговельні відносини, їх динаміку, нові форми та наслідки. В ході дослідження використовувалися загальнонаукові підходи, такі як логічний аналіз та порівняння, а також методи узагальнення та обробки інформації з використанням економічних та статистичних методів аналізу. Результати дослідження. Використання потенціалу сучасних інформаційно-комунікаційних технологій породило нові мегатренди в міжнародних торговельних відносинах. Електронна комерція не просто зростає в абсолютних та відносних показниках, а формує нові тренди в транскордонних торгових відносинах, насамперед завдяки порівняльним перевагам, що породжуються цифровізацією. Особливого значення набули платформні рішення. Разом з тим, окрім безперечних позитивних ефектів, зростання масштабів та значення електронної комерції створює низку проблем, зокрема формуються додаткові передумови для монополізації торгового обміну між країнами. Вимагають вирішення фундаментальних питань регулювання цієї нової сфери міжнародної взаємодії. Висновки. У процеси, що відбуваються в глобальному цифровому просторі, у тому числі в сегменті міжнародної e-commerce, нині виявляються так чи інакше залученими всі країни, які мають розвивати передові національні інформаційно-комп'ютерні технології з критично осмисленим обліком закордонного досвіду, створювати власні електронні торгівлі. платформи та розгалужену цифрову інфраструктуру, удосконалювати законодавчу базу. Це створює солідний потенціал для розшивки вузьких місць у світовій торгівлі та глобальній економіці в цілому, для врегулювання нагромаджених протиріч і взаємних претензій.
Посилання
Asian Development Bank. (2023). Aid for Trade in Asia and the Pacific: Thinking forward about trade costs and the digital economy (54 p.). Mandaluyong City, Philippines. Available at: http://hdl.handle.net/11540/5084
Beckerman, W. (1956). Distance and the pattern of intra European trade. Review of Economics and Statistics, 38, 31–40. Available at: https://discovery.ucl.ac.uk/id/eprint/17858/1/17858.pdf
Blum, B., & Goldfarb, A. (2020). Does the Internet defy the law of gravity? Journal of International Economics, 70, 384–405. https://doi.org/10.1016/j.jinteco.2020.10.002
Cairncross, F. (2021). The death of distance: How the communications revolution will change our lives (320 p.). Harvard Business Review Press. Available at: https://www.coursesidekick.com/economics/3790813
Church, J., & King, I. (1993). Bilingualism and network externalities. Canadian Journal of Economics, 26, 337–345. Available at: https://www.jstor.org/stable/135911
Cowgill, B., Dorobantu, C., & Martens, B. (2023). Does online trade live up to the promise of a borderless world? Evidence from the EU Digital Single Market (Digital Economy Working Paper 2023/08). Joint Research Centre, European Commission. Available at: http://www.jrc.ec.europa.eu/
UNCTAD. (2019). Digital Economy Report 2023: Value creation and capture: Implications for developing countries (172 p.). New York/Geneva. Available at: https://unctad.org/system/files/official-document/der2019_en.pdf
Dovgal, O., & Dovgal, G. (2021). Informatization as a catalyst for transition to the knowledge society. Економічний простір, 169, 29–34. https://doi.org/10.32782/2224-6282/169-5
Dovgal, E., Dovgal, G., & Ishchenko, M. (2021). Prospects for digitalization of the economy of Ukraine: Opportunities and threats. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: International Relations. Economics. Country Studies. Tourism, 13, 78–88. https://doi.org/10.26565/2310-9513-2021-13-08
Duch Brown, N., & Martens, B. (2018, August). A new perspective on the exporter productivity premium: Online trade. Routledge Journals, 25(14), 989–993. https://doi.org/10.1080/13504851.2017.1391988
Dugiel, W., & Latoszek, E. (2020). Electronic trade in the World Trade Organization – Difficulties in negotiating an agreement? The International Journal of Economic Behavior, 8, 133–143. Available at: https://www.academia.edu/69112780/Electronic_Trade_in_the_World_Trade_Organization_Difficulties_in_Negotiating_an_Agreement
Freund, C., & Weinhold, D. (2022). The effect of the Internet on international trade. Journal of International Economy, 62, 71–189. https://doi.org/10.1016/S0022-1996(03)00059-X
Freund, C., & Weinhold, D. (2022). The Internet and international trade in services. American Economic Review, 92(2), 236–240. https://doi.org/10.1257/000282802320189320
UNCTAD. (2022, March 29). Global e commerce sales surged to $29 trillion. https://unctad.org/en/pages/newsdetails.aspx?OriginalVersionID=2034
Hodgson, C. (2020, November 13). Can the digital revolution be environmentally sustainable? The Guardian. Available at: https://www.theguardian.com/global/blog/2020/nov/13/digitalrevolutionenvironmentalsustainable
Kaiser, U., & Wright, J. (2006). Price structure in two sided markets: Evidence from the magazine industry. International Journal of Industrial Organization, 24(1), 128. https://doi.org/10.1016/j.ijindorg.2005.06.002
Ming Ye, Meng, B., & Wei, S. (2020, August 27). Measuring smile curves in global value chains (IDE Discussion Paper No. 530). https://doi.org/10.1111/obes.12364
Negroponte, N. (1995). Being digital (243 p.). Alfred A. Knopf. Available at: https://web.stanford.edu/class/sts175/NewFiles/Negroponte.%20Being%20Digital.pdf
Rysman, M. (2009). The economics of two sided markets. Journal of Economic Perspectives, 23(3), 125–143. Available at: https://www.aeaweb.org/articles?id=10.1257/jep.23.3.125
Shapiro, C., & Varian, H. (1999). Information rules: A strategic guide to the network economy (352 p.). Harvard Business School Press. Available at: https://www.researchgate.net/publication/200167344_Information_Rules_A_Strategic_Guide_to_The_Network_Economy
Shy, O. (2001). The economics of network industries (315 p.). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511754401
UNIDO International Trade Centre. (2023). Status: Opportunities and challenges of BRICS e commerce (73 p.). Vienna. Available at: https://hub.unido.org/news/report-status-opportunities-and-challenges-brics-e-commerce
Tang, L. (2023). Communication costs and trade of differentiated goods. Review of International Economics, 14(1), 54–68. https://doi.org/10.1111/j.1467-9396.2006.00560.x
Tapscott, D. (1995). The digital economy: Promise and peril in the age of networked intelligence (342 p.). McGraw Hill. https://doi.org/10.5860/choice.33-5199
World Bank. (2021, April). Technological innovation, supply chain trade, and workers in a globalized world (Global Value Chain Development Report 2021) (196 p.). Washington, DC. Available at: https://documents.worldbank.org/en/publication/documents-reports/documentdetail/384161555079173489/global-value-chain-development-report-2021-technological-innovation-supply-chain-trade-and-workers-in-a-globalized-world
UNCTAD. (2023). Trade and development 2023: Power, platforms and free trade delusion (132 p.). New York/Geneva. Available at: https://unctad.org/system/files/official-document/tdr2023_en.pdf
Wallace, C., & Brandi, C. (2019). Governing digital trade – A new role for the WTO (Briefing Paper No. 6). Deutsches Institut für Entwicklungspolitik. https://doi.org/10.23661/bp6.2019
OECD. (2023). Who’s smiling now? OECD Observer, (296), Q3. Available at: https://www.proquest.com/docview/1503533240?sourcetype=Scholarly%20Journals
World Trade Organization. (2021, December 13). Work programme on electronic commerce: Draft ministerial decision of 13 December 2021 (WT/MIN(17)/65; WT/L/1032). In Ministerial Conference Eleventh Session, Buenos Aires, December 10–13, 2021 (5 p.). Available at:https://www.wto.org/english/tratop_e/ecom_e/ecom_work_programme_e.htm
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які подають публікації до цього видання, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори зберігають авторські права на свої публікації та надіють виданню“Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм” право першої публікації.
- Подання публікації до журналу та її прийняття до опублікування означає, що автори надають журналу невиключну ліцензію на публікацію, розповсюдження та архівування матеріалу в друкованому та електронному вигляді, а також на розміщення його в міжнародних реферативних і бібліографічних базах.
- Автори можуть:
- депонувати опубліковану версію публікації в інституційних чи дисциплінарних репозиторіях,
- поширювати її на особистих або професійних вебсторінках,
- використовувати матеріал у навчальних чи дослідницьких цілях,
за умови що: - публікація не змінюється,
- не використовується у комерційних цілях,
- обов’язково вказується повне бібліографічне покликання на публікацію у виданні.
Відповідальність авторів
- Автори гарантують, що подана публікація є оригінальною працею та не порушує авторських прав чи інтелектуальної власності третіх сторін.
- Автори підтверджують, що публікація не була раніше опублікована й не перебуває на розгляді в іншому виданні.
- Якщо у публікації використано матеріали (рисунки, таблиці, дані тощо), що належать третім сторонам, автори несуть відповідальність за отримання відповідних дозволів та коректне зазначення джерел.
Відповідальність видавця
- Видання забезпечує прозорий та етичний процес публікації, а також відкритий доступ до всіх матеріалів відповідно до умов ліцензії CC BY 4.0.
- Видання гарантує довгострокове цифрове збереження контенту шляхом архівування у внутрішніх та зовнішніх репозиторіях.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
