Перспективи кластеризації лікувально-оздоровчого та медичного туризму в Україні
DOI:
https://doi.org/10.26565/2310-9513-2024-19-06Ключові слова:
лікувально-оздоровчий туризм, медичний туризм, реабілітація, рекреація, санаторно-курортний комплекс, кластер, стратегіяАнотація
Визначено, що лікувально-оздоровчий та медичний напрям туризму потребує зміни підходів у стратегічному плануванні через, по-перше, застарілу пострадянську організацію масового оздоровлення та санаторно-курортного лікування населення, а, по-друге, у зв’язку із очікуваними змінами в структурі споживачів та їхніх переваг, в тому числі і внаслідок повномасштабного вторгенння рф в Україну. Предметом дослідження є кластеризаційні процеси у сфері лікувально-оздоровчого та медичного туризму України. Метою дослідження є обґрунтування методичного підходу до кластеризації лікувально-оздоровчого та медичного туризму в Україні на основі просторового моделювання відповідної ресурсної та матеріально-технічної бази. Завдання дослідження: обґрунтування основних напрямів розвитку лікувально-оздоровчого та медичного туризму в Україні; узагальнення статистичних даних щодо ресурсної та матеріально-технічної бази лікувально-оздоровчого туризму на основі їхньої картографічної візуалізації; розробка пропозицій щодо активізації кластерних процесів зазначеного напряму туризму на підставі статистичних групувань регіонів. У дослідженні використано такі методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення, формулювання висновків), системний підхід, метод структурно-логічного узагальнення, статистичних групувань, графічний метод. Отримано такі результати: на підставі статистичного аналізу регіони України запропоновано розподілити на такі групи: перша – приморські регіони, сумарно складають 18,79% площі України, спеціалізація – сімейний та дитячий рекреаційно-оздоровчий туризм; друга – Волинсько-Карпатський регіон, спеціалізація – санаторно-курортний та реабілітаційний відпочинок із акцентом на в’їзний туризм; третя – столичний та центрально-східні регіони, спеціалізація – організація медичного туризму; четверта – регіони без вираженого потенціалу лікувально-оздоровчого та медичного туризму, сумарно складають 46,47% площі України. Розроблено етапи реалізації політики кластеризації лікувально-оздоровчого та медичного туризму в Україні. Висновки: для покращення управління розвитком лікувально-оздоровчого та медичного туризму, запропоновано інструмент кластеризації. Регіони України за рівнем розвитку ресурсної та матеріально-технічної бази поділено на чотири групи, кожна із яких має чітку спеціалізацію та цільову групу туристів, а також напрям стратегічного розвитку. Це поліпшує стратегічне просування вітчизняних туристичних дестинацій на внутрішньому та міжнародному рівнях.
Посилання
Abdul-Rahman M. N., Hassan T. H., Abdou A. H., Abdelmoaty M. A., Saleh M. I., Salem, A. E. Responding to tourists’ intentions to revisit medical destinations in the post-COVID-19 era through the promotion of their clinical trust and well-being. Sustainability (Switzerland). 2023. № 15(3) doi: 10.3390/su15032399
Biswas T., Rai A. Analysis of spatial patterns and driving factors of domestic medical tourism demand in north East India. GeoJournal. 2023. №88(3). P. 3163-3181. doi:10.1007/s10708-022-10798-y
Eurostat. Tourism trips of Europeans, 2022. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Tourism_trip-s_of_Europeans
Ford E. W. The rising tide of medical tourism: Opportunities and challenges for healthcare organizations. Journal of Healthcare Management / American College of Healthcare Executives. 2023. № 68(4). P. 215-218. doi: 10.1097/JHM-D-23-00121
Gan T., Zheng J., Li W., Li J., Shen J. Health and wellness tourists’ motivation and behavior intention: The role of perceived value. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2023. №20(5) https://doi.org/10.3390/ijerph20054339
Haponenko H., Yevtushenko O., Shamara I. Сurrent trends and ways of further development of the medical tourism market in Ukraine. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: International Relations. Economics. Country Studies. Tourism. 2022. № 15. P. 81-92. https://doi.org/10.26565/2310-9513-2022-15-09
Majeed S., Gon Kim W. Emerging trends in wellness tourism: A scoping review. Journal of Hospitality and Tourism Insights. 2022. № 6(2). P. 853-873. https://doi.org/10.1108/JHTI-02-2022-0046
Pasieka S., Kolokolchykova I., Morozova O. Krushynska A., Krasnodied T., Popova T. The potential of tourist and recreational clusters in European space. Geojournal of Tourism and Geosites. 2021. №39. P.1488 – 1500. DOI: 10.30892/gtg.394spl20-793
Sharma A., Vishraj B., Ahlawat J., Mittal T., Mittal M. Impact of COVID-19 outbreak over medical tourism. IOSR Journal of Dental and Medical Sciences. 2020. №19(5). P. 56–58. https://doi.org/10.9790/0853-1905145658
World Tourism Organization and European Travel Commission. Exploring Health Tourism. UNWTO, Madrid. 2018. 184 p. https://doi.org/10.18111/9789284420209
Ткачук Л., Сайчук В. Інноваційно-інвестиційна політика як інструмент модернізації туристично-рекреаційного комплексу України: перспективи розвитку кластерів медичного туризму. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Географія. 2019. № 2 (Вип. 47). С. 109–115. https://doi.org/10.32782/2415-8801/2020-2.12
Офіційний сайт ДАРТ (Державне агентство розвитку туризму). URL: https://www.tourism.gov.ua/news-and-announcements
Безугла Л.С., Бєлобородова М.В., Герасименко Т.В. Формування інклюзивно-реабілітаційного туризму в Україні. Інновації та технології в сфері послуг і харчування. 2022. № 2 (6). С. 20-25. URL: https://journals.chdtu.ck.ua/index.php/itsf/article/view/64
Бєлобородова М.В., Бессонова А.В. Ways of greening services in recreational facilities of Ukraine. Інфраструктура ринку. 2022. № 68. URL: http://www.market-infr.od.ua/journals/2022/68_2022/34.pdf
Герасименко Т.В., Шаповал В.М., Шаповал І.А. Управління розвитком туристичної галузі України в умовах євроінтеграції (на прикладі Дніпропетровської області). Функціонування та перспективи розвитку туристичної галузі України : монографія. Львів : 2018. С. 86–97. URL: https://fakultet.site/data/monograph2018.pdf
Голод А. П., Іжевська О. П., Коркуна О. І. Кластерна модель розвитку індустрії гостинності регіону. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2019. Випуск 4 (21) . С. 375-380
ДніпроОДА. Медичний туризм Дніпропетровщини. URL: https://adm.dp.gov.ua/turistichnij-kraj/medichnij-turizm-dnipropetrovshchini
Дунаєв І. Кластери та перші стратегії смарт-спеціалізації для українських регіонів: проєктування трансформаційних змін. Державне управління та місцеве самоврядування. 2019. Вип. 1(40). С. 57-64. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dums_2019_1_9
Желюк Т., Мацик В. Медичний туризм, нові напрями та можливості: макроекономічні та регіональні аспекти. Регіональні аспекти розвитку продуктивних сил України. 2021. Вип. 26. С. 17-27. https://doi.org/10.35774/rarrpsu2021.26.017
Карпенко Н. М., Карпенко Ю. В. Регіональні аспекти розвитку лікувально-оздоровчого туризму в умовах модернізації економіки. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія : Економічні науки. 2017. № 2. С. 172-179. URL: http://www.journal.puet.edu.ua/index.php/nven/article/view/1317/1152
Кирилюк Л.М. Перспективи створення туристичних кластерів на території Поділля. Геополітика і екогеодинаміка регіонів. Наукові записки. 2014. №2(13). C.580- 584.
Клочковська В.О. Кластерний підхід до забезпечення конкурентних переваг регіону. Інфраструктура ринку. 2018. №17. URL: http://market-infr.od.ua/journals/2018/17_2018_ukr/49.pdf
Марченко Т.І. Формування інноваційних туристичних кластерів як конкурентної переваги розвитку регіону. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2016. Вип.3. С. 63-66.
Міністерство соціальної політики України. Санаторно-курортне лікування ветеранів війни. URL: http://surl.li/gsghj
Національний інститут стратегічних досліджень (НІСД). Концепція стратегії повоєнного відновлення та розвитку України (назва з екрану). URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2022-05/stratvidnovlennya-koncept-v2.pdf
Онищук Н. В. Оцінка конкурентних переваг України на ринку медичного туризму. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2019. Вип. 26(2). С. 31-34. URL: http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/26_2_2019ua/7.pdf
Офіційний сайт Всеукраїнської Асоціації медичного туризму. URL: https://uamt.com.ua/UA/
Офіційний сайт Національної туристичної організації України. URL: https://ntoukraine.org/
Офіційний сайт Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров’я України. URL: https://kurort.gov.ua/
Парфіненко А. Ю. Туристичний імідж регіону: монографія / А.Ю. Парфіненко. Харків. 2011. 312 с.
Тибінь А. Кластерна модель організації туристичної діяльності регіону. Міжнародний бізнес та замковий туризм в Україні : сучасний стан і перспективи розвитку : зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. м. Тернопіль-Збараж, 28-29 квіт. 2017 р. Тернопіль : ТНЕУ, 2017. С. 216-218.
Укрстат. Демографічна та соціальна статистика. Охорона здоров’я. URL: https://ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/oz.htm
Укрстат. Експериментальний рахунок охорони здоров'я в Україні на основі міжнародної системи рахунків охорони здоров’я (SHA 2011) Сателітний рахунок охорони здоров'я в Україні. 2020. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2022/oz_rik/exp_r_oz_2020.xlsx
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які подають публікації до цього видання, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори зберігають авторські права на свої публікації та надіють виданню“Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм” право першої публікації.
- Подання публікації до журналу та її прийняття до опублікування означає, що автори надають журналу невиключну ліцензію на публікацію, розповсюдження та архівування матеріалу в друкованому та електронному вигляді, а також на розміщення його в міжнародних реферативних і бібліографічних базах.
- Автори можуть:
- депонувати опубліковану версію публікації в інституційних чи дисциплінарних репозиторіях,
- поширювати її на особистих або професійних вебсторінках,
- використовувати матеріал у навчальних чи дослідницьких цілях,
за умови що: - публікація не змінюється,
- не використовується у комерційних цілях,
- обов’язково вказується повне бібліографічне покликання на публікацію у виданні.
Відповідальність авторів
- Автори гарантують, що подана публікація є оригінальною працею та не порушує авторських прав чи інтелектуальної власності третіх сторін.
- Автори підтверджують, що публікація не була раніше опублікована й не перебуває на розгляді в іншому виданні.
- Якщо у публікації використано матеріали (рисунки, таблиці, дані тощо), що належать третім сторонам, автори несуть відповідальність за отримання відповідних дозволів та коректне зазначення джерел.
Відповідальність видавця
- Видання забезпечує прозорий та етичний процес публікації, а також відкритий доступ до всіх матеріалів відповідно до умов ліцензії CC BY 4.0.
- Видання гарантує довгострокове цифрове збереження контенту шляхом архівування у внутрішніх та зовнішніх репозиторіях.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
