Ризик дефолту та фіскальна стійкість у країнах PIIGS

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26565/2310-9513-2023-17-03

Ключові слова:

боргова криза, державний борг, інфляція, країни PIIGS, ризик дефолту, фіскальна стійкість

Анотація

За весь час існування та розширення Європейського Союзу, посилювалася і інтеграція економік нових країн союзу. Таким чином у 1990-х роках і виник термін «країни PIIGS», який набув найбільшого поширення після фінансової кризи в ЄС 2008 року, і який часто використовувався щодо південноєвропейських країн ЄС(Португалії, Ірландії, Італії, Греції та Іспанії), які найбільш постраждали від зростаючої заборгованості та економічної вразливості. Завжди в економічному середовищі були менш розвинені держави та більш проблемні країни, які сьогодні і підпадають під класифікацію периферійних країн Європейського Союзу. Предметом дослідження в статті є ризик дефолту і фіскальна стійкість країн PIIGS. Мета – полягає у визначенні існуючих ризиків дефолту і наявних порушень фіскальної стійкості в країнах PIIGS. Завдання: дослідження динаміки розвитку економік країн PIIGS в умовах сучасних криз і викликів. Використовуються загальнонаукові методи: системний аналіз - для визначення особливостей розвитку економік країн PIIGS, метод порівняльного аналізу, завдяки якому проаналізовано особливості економік країн PIIGS, особливості їх боргової та фіскальної політики. Також порівняльний аналіз – використаний для дослідження різниці між країнами PIIGS у питаннях їх ризику дефолту і фіскальної стійкості. Отримано такі результати: на основі проведеного аналізу боргової та фіскальної стійкості країн PIIGS виявлено проблемні аспекти та визначено складові економік цих країн, а також обчислено фактори, що мають вплив на ризик дефолту і якість фіскальної стійкості країн PIIGS. Висновки: У статті визначено ризики дефолту для кожної із країн PIIGS і їх рівень фіскальної стійкості. Досліджені і запропоновані різні методи вирішення економічних проблем для країн PIIGS, які допоможуть цим країнам уникнути дефолту, та покращити свою фіскальну стійкість. Проведено дослідження кожної із країн PIIGS окремо. Це дало можливість зробити прийнятні висновки щодо кожної країни. 

Посилання

Betty C. Daniel, J. Nam. The Greek Debt Crisis: Excusable vs. Strategic Default. Albany, 2021. 44 p. URL: https://www.albany.edu/~bd892/Papers/Greece.pdf .

C. Magazzino, M. Mutascu A wavelet analysis of Italian fiscal sustainability. Journal of Economic Structures. 2019. 13 p. URL: https://d-nb.info/1194565948/34 .

F. Cárdenas García. La Crisis de los PIIGS y la Recuperación de Irlanda: Un Análisis Descriptivo. 2018. 22 p. URL: http://revistas.ustatunja.edu.co/index.php/ivestigium/article/view/1693 .

J. Andrés, P. Burriel, W. Shen. Debt Sustainability and Fiscal Space in a Heterogeneous Monetary Union: Normal Times vs the Zero Lower Bound. 2021. 41 p. URL: https://www.cemla.org/PDF/ic/2021-07-jrp/Spain_Andres-Burriel-Shen_JRP2020.pdf .

M. Alessia Aiello, C. Angelico. Climate change and credit risk: the effect of carbon taxes on Italian banks’ business loan default rates. 688th ed. Banca D'Italia, 2022. 23 p. URL: https://www.bancaditalia.it/pubblicazioni/qef/2022-0688/QEF_688_22.pdf .

M. Nikiforos, Dimitri B. Papadimitriou, G. Zezza. The Greek public debt problem. Nova Economia. 2015. No. 25. P. 777–802. URL: https://doi.org/10.1590/0103-6351/3552 .

M. Pedro Rodríguez Bolívar, M. Deseada López Subires, L. Alcaide Muñoz, A. Navarro Galera. The financial sustainability of local authorities in England and Spain: a comparative empirical study. SAGE Journals. 2021. Vol. 87, no. 1. P. 97–114. URL: https://doi.org/10.1177/0020852319834721.

N. Verdial, A. Afonso. Sovereign Debt Crisis in Portugal and Spain. 40th ed. EconPol, 2020. 36 p. URL: https://www.econstor.eu/bitstream/10419/219502/1/econpol-wp-40.pdf.

P. Della Posta, E. Marelli, M. Signorelli. COVID-19, Economic Policies and Public Debt Sustainability in Italy. MDPI. 2022. Vol. 14, no. 4691. 20 p. URL: https://www.mdpi.com/2071-1050/14/8/4691 .

P. Gómez-Fernández-Aguado, P. Parrado-Martínez, A. Partal-Ureña. Risk Profile Indicators and Spanish Banks’ Probability of Default from a Regulatory Approach. MDPI. 2018. Vol. 10, no. 1259. 16 p. URL: https://www.mdpi.com/2071-1050/10/4/1259 .

S. Coutinho Duarte Torres. Sustainability of the Portuguese Public Debt in a context of Increasing Interest Rates. Porto, 2022. 59 p. URL: https://repositorio-aberto.up.pt/bitstream/10216/142334/2/570282.pdf .

T. Anagnostopoulos, A. Skouloudis, N. Khan, K. Evangelinos. Incorporating Sustainability Considerations into Lending Decisions and the Management of Bad Loans: Evidence from Greece. MDPI. 2018. Vol. 10, no. 4728. 16 p. URL: https://www.mdpi.com/2071-1050/10/12/4728 .

Timm M. Prein, A. Scholl. The impact of bailouts on political turnover and sovereign default risk. Journal of Economic Dynamics and Control. 2021. Vol. 124. URL: https://doi.org/10.1016/j.jedc.2020.104065.

W. Daniel Gregori, L. Marattin. Determinants of fiscal distress in Italian municipalities. Empirical Economics. 2017. No. 56. P. 1269–1281. URL: https://doi.org/10.1007/s00181-017-1386-3 .

Завантаження

Опубліковано

2023-06-30

Як цитувати

Ризик дефолту та фіскальна стійкість у країнах PIIGS. (2023). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм, 17, 31-41. https://doi.org/10.26565/2310-9513-2023-17-03