Досвід медіації Європейського Союзу у Російсько-Грузинській війні 2008 року
DOI:
https://doi.org/10.26565/2310-9513-2021-14-04Ключові слова:
медіація, російсько-грузинська війна, вирішення конфліктів, міжнародний конфлікт, Грузія, Росія, Європейський СоюзАнотація
Статтю присвячено визначенню критеріїв оцінювання та поясненню причин ефективності та неефективності медіації Європейського Союзу в російсько-грузинській війні 2008 року. Аналіз ефективності втручання ЄС у конфлікти у ролі медіатора в Україні майже не досліджена: вітчизняна наукова думка розглядає миротворчу діяльність ЄС у широкому значенні, однак конкретно на медіації не фокусується. Ця стаття є спробою наукової оцінки ефективності діяльності ЄС як медіатора в російсько-грузинській війні на основі розроблених критеріїв. Робота написана в загальних рамках парадигми вирішення конфліктів, також використано елементи конструктивістської парадигми задля пояснення наявного в конфліктній системі мета-конфлікту – різницю наративів конфліктуючих сторін, що зменшувала можливість успішної медіації. За допомогою методу кейс-стаді було розкрито контекст та процес європейської медіації. Історичний метод було застосовано для визначення глибинних причин конфлікту. За допомогою методу дискурс-аналізу було визначено особливості конфліктної системи. У роботі визначено теоретичні підходи до оцінки ефективності втручання, охарактеризовано особливості конфліктної системи російсько-грузинської війни, описано процес втручання Європейського Союзу в конфлікт. Проаналізовано ефективність медіації на двох етапах – медіацію в «гарячій фазі» конфлікту та посередництво на Женевських переговорах. Ефективність на кожному з етапів оцінено відповідно до критеріїв, сформованих на основі вищезгаданих теоретичних підходів. Було проаналізовано контекстуальні (мотивація сторін, важелі впливу медіатора) та процесуальну (стратегія медіатора) незалежні змінні. Результат дослідження полягає в тому, що ступінь ефективності втручання визначила взаємодія цих чинників на кожному з етапів, а не конкретний з-поміж них. Підхід, використаний у цьому дослідженні, може застосуваватися до оцінки ефективності медіації як ЄС, так і інших акторів під час врегулювання конфліктів на пострадянському просторі, зокрема, і в випадку російсько-української війни, що залишилася поза межами аналізу, проведеного в цьому дослідженні.
Посилання
Выступление Министра иностранных дел России С.В.Лаврова на открытии международной конференции Бергедорфского форума «Ответственность России в мировой политике», Москва, 25 октября 2008 года [Електронний ресурс] // Министерство иностранных дел Российской Федерации. – Режим доступу: https://www.mid.ru/web/guest/foreign_policy/news/-/asset_publisher/cKNonkJE02Bw/content/id/319230 (дата звернення: 16.03.2021). – Назва з екрана.
Заявление МИД России [Електронний ресурс] // Министерство иностранных дел Российской Федерации. – Режим доступу: https://www.mid.ru/ko/press_service/spokesman/official_statement/-/asset_publisher/t2GCdmD8RNIr/content/id/327238 (дата звернення: 08.02.2021). – Назва з екрана.
Интервью заместителя Министра иностранных дел России Г.Б.Карасина по юго-осетинской проблематике, опубликованное в журнале «Огонек» № 43, 20-26 октября 2008 года [Електронний ресурс] // Министерство иностранных дел Российской Федерации. – Режим доступу: https://www.mid.ru/ru/foreign_policy/news/-/asset_publisher/cKNonkJE02Bw/content/id/320598 (дата звернення: 17.03.2021). – Назва з екрана.
Политика Грузии в отношении Южной Осетии остается захватнической [Електронний ресурс] // РЕС. – Режим доступу: http://cominf.org/node/1166534756 (дата звернення: 08.02.2021). – Назва з екрана.
Россия готова по-новому оценить отношения с Евросоюзом [Електронний ресурс] // DW. – Режим доступу: https://bit.ly/2PaUAWK (дата звернення: 01.03.2021). – Назва з екрана.
Цели занять Тбилиси и свергнуть режим Саакашвили в августе 2008 года не было – Медведев [Електронний ресурс] // Интерфакс. – Режим доступу: https://www.interfax.ru/russia/321737 (дата звернення: 09.02.2021). – Назва з екрана.
Aggestam, K. (2014). Conflict Analysis and International Relations. In: Nesbitt-Larking P., Kinnvall C., Capelos T., Dekker H. (eds) The Palgrave Handbook of Global Political Psychology. Palgrave Studies in Political Psychology Series. Palgrave Macmillan, London.
Asmus, R. D. (2010). A little war that shook the world: Georgia, Russia, and the future of the West. New York: Palgrave Macmillan.
Bercovitch, J. (1991). International Mediation and Dispute Settlement: Evaluating the Conditions for Successful Mediation. Negotiation Journal, 7: 17-30
Bercovitch, J. (2006). Mediation Success or Failure: A Search for the Elusive Criteria. Cardozo Journal of Conflict Resolution, Vol. 7, No. 2, pp. 289–302.
Bercovitch, J., & Jackson, R. (2009). Conflict Resolution in the Twenty-first Century: Principles, Methods, and Approaches. ANN ARBOR: University of Michigan Press.
Bercovitch, J., Anagnoson, J. T., & Wille, D. L. (1991). Some conceptual issues and empirical trends in the study of successful mediation in international relations. Journal of Peace Research, 28(1), 7–17
Beriker, N. (2008). Conflict resolution: the missing link between liberal international relations theory and realistic practice. In: Sandole, J. D. and Byrne, Sean and Sandole-Staroste, Ingrid and Senehi, Jessica, (eds.) Handbook of Conflict Analysis and Resolution. Routledge
Broers, L. (2014). Unpacking the Meta-Conflict: Claims to Sovereignty, Self-Determination and Territorial Integrity in the Georgian-Abkhazian Conflict. In Jones, S. F. The Making of Modern Georgia, 1918-2012: The First Georgian Republic and Its Successors. Routledge (pp. 563-605).
Civil Georgia. (2007, September 27). Saakashvili Attacks Russia in UN Speech September https://civil.ge/archives/113119
Civil Georgia. (2010, November 11). Saakashvili’s Address to European Parliament https://civil.ge/archives/185744 (Accessed 19 March 2021)
Council of the European Union. (2020, December 11). Concept on EU Peace Mediation. Brussels. Retrieved from https://eeas.europa.eu/sites/default/files/st13951.en20.pdf
Deutsch, M. (1973). The resolution of conflict: Constructive and destructive processes. Yale University Press
EUMM. About Us. https://eumm.eu/en/about_eumm (Accessed: 02 March 2021).
European Union. (2016, June 28). Address by Amb. Herbert Salber, Special Representative for the South Caucasus and the crisis in Georgia. https://www.osce.org/whoweare/248976
Government of Georgia, Six Point Peace Plan - Communique of the President of France, Tbilisi, 12 August 2008. Retrieved from https://smr.gov.ge/uploads/prev/9bbbc7.pdf
Greig, M.J. and Diehl, P. (2012). International Mediation, Polity, Cambridge, UK.
HIIK. (2017). Conflict Barometer 2017. In Conflict Barometer 26. Heidelberg: Heidelberger Institut für Internationale Konfliktforschung. https://hiik.de/conflict-barometer/bisherige-ausgaben/?lang=en (Accessed 7 March 2021)
Independent International Fact-Finding Mission on the Conflict in Georgia. (2009). Report. Volume I-III https://www.echr.coe.int/Documents/HUDOC_38263_08_Annexes_ENG.pdf
Kriesberg, L., & Neu, J. (2018). Conflict Analysis and Resolution as a Field: Core Concepts and Issues. Oxford Research Encyclopedia of International Studies. Retrieved from https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190846626.013.512
Liik, K. (2019). EU-Russia Relations: Where Do We Go from Here? in Post-Crimea Shift in EU-Russia Relations: From Fostering Interdependence to Managing Vulnerabilities, Kristi Raik & András Rácz (eds.) (2019), Tallinn: International Centre for Defence and Security/ Estonian Foreign Policy Institute
Mikhelidze, N. (2010). The Geneva talks over Georgia’s territorial conflicts: Achievements and challenges (Documenti IAI 10/25). Instituto Affari Internazionali
Relitz, S. (forthcoming). The origin and evolution of the conflict around Abkhazia. Unpublished manuscript.
Saakashvili, M. (2005, September 5). Georgian president outlines three-stage development strategy at the news conference. The President of Georgia. http://www.saakashviliarchive.info/en/PressOffice/News/SpeechesAndStatements?p=2433&i=1
Tsygankov, A. & Tarver‐Wahlquist, M. (2009). Duelling Honors: Power, Identity and the Russia–Georgia Divide. Foreign Policy Analysis. 5. 307 - 326.
United Nations. (2008, October 15). Highlights of press conference after first session of International Discussions on Georgia in Geneva https://www.ungeneva.org/en/news-media/press/taxonomy/term/176/43154/highlights-press-conference-after-first-session (Accessed 15 March 2021)
Wendt, A. (1992). Anarchy is what States Make of it: The Social Construction of Power Politics. International Organization, 46(2), 391-425.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які подають публікації до цього видання, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори зберігають авторські права на свої публікації та надіють виданню“Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм” право першої публікації.
- Подання публікації до журналу та її прийняття до опублікування означає, що автори надають журналу невиключну ліцензію на публікацію, розповсюдження та архівування матеріалу в друкованому та електронному вигляді, а також на розміщення його в міжнародних реферативних і бібліографічних базах.
- Автори можуть:
- депонувати опубліковану версію публікації в інституційних чи дисциплінарних репозиторіях,
- поширювати її на особистих або професійних вебсторінках,
- використовувати матеріал у навчальних чи дослідницьких цілях,
за умови що: - публікація не змінюється,
- не використовується у комерційних цілях,
- обов’язково вказується повне бібліографічне покликання на публікацію у виданні.
Відповідальність авторів
- Автори гарантують, що подана публікація є оригінальною працею та не порушує авторських прав чи інтелектуальної власності третіх сторін.
- Автори підтверджують, що публікація не була раніше опублікована й не перебуває на розгляді в іншому виданні.
- Якщо у публікації використано матеріали (рисунки, таблиці, дані тощо), що належать третім сторонам, автори несуть відповідальність за отримання відповідних дозволів та коректне зазначення джерел.
Відповідальність видавця
- Видання забезпечує прозорий та етичний процес публікації, а також відкритий доступ до всіх матеріалів відповідно до умов ліцензії CC BY 4.0.
- Видання гарантує довгострокове цифрове збереження контенту шляхом архівування у внутрішніх та зовнішніх репозиторіях.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
