Фінансування тероризму – загроза для міжнародних відносин. Практика міжнародного суду ООН та суду ЄС
DOI:
https://doi.org/10.26565/2310-9513-2018-7-08Ключові слова:
Міжнародний Суд ООН, суд ЄС, фінансування тероризму, права людини, баланс інтересів, margin of appreciationАнотація
Останнім часом світ захлеснула хвиля терористичних актів. Україна, на жаль, теж входить в список країн, які страждають від цього явища. Як відомо, фінансування тероризму є тим фундаментом, який дозволяє здійснювати вербування виконавців терористичних актів, забезпечувати їх грошима, зброєю, засобами зв'язку та пересування. Держави намагаються протидіяти фінансуванню тероризму. Однак вжиті заходи можуть входити в конфлікт з правами людини. А тому важливе значення набуває необхідність дотримання балансу інтересів особи і суспільства.
В статті розглянута практика Суду ЄС, зокрема, справа Каді (Yassin Abdullah Kadi), в якій Суд ЄС підтвердив пріоритет прав людини навіть у таких важливих питаннях, як боротьба з тероризмом і наголосив на необхідності забезпечення відповідних гарантій. В практиці Міжнародного Суду ООН щодо протидії фінансуванню тероризму важливим етапом став позов України проти Російської Федерації у зв’язку з порушенням двох міжнародних конвенцій – про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які подають публікації до цього видання, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори зберігають авторські права на свої публікації та надіють виданню“Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм” право першої публікації.
- Подання публікації до журналу та її прийняття до опублікування означає, що автори надають журналу невиключну ліцензію на публікацію, розповсюдження та архівування матеріалу в друкованому та електронному вигляді, а також на розміщення його в міжнародних реферативних і бібліографічних базах.
- Автори можуть:
- депонувати опубліковану версію публікації в інституційних чи дисциплінарних репозиторіях,
- поширювати її на особистих або професійних вебсторінках,
- використовувати матеріал у навчальних чи дослідницьких цілях,
за умови що: - публікація не змінюється,
- не використовується у комерційних цілях,
- обов’язково вказується повне бібліографічне покликання на публікацію у виданні.
Відповідальність авторів
- Автори гарантують, що подана публікація є оригінальною працею та не порушує авторських прав чи інтелектуальної власності третіх сторін.
- Автори підтверджують, що публікація не була раніше опублікована й не перебуває на розгляді в іншому виданні.
- Якщо у публікації використано матеріали (рисунки, таблиці, дані тощо), що належать третім сторонам, автори несуть відповідальність за отримання відповідних дозволів та коректне зазначення джерел.
Відповідальність видавця
- Видання забезпечує прозорий та етичний процес публікації, а також відкритий доступ до всіх матеріалів відповідно до умов ліцензії CC BY 4.0.
- Видання гарантує довгострокове цифрове збереження контенту шляхом архівування у внутрішніх та зовнішніх репозиторіях.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
