Музична спадщина як чинник формування туристичної привабливості України

Анотація

Стаття присвячена аналізу музичної спадщини як чинника формування туристичної привабливості України в умовах зростання значущості культурного туризму як інструменту сталого розвитку. У центрі дослідження – вивчення потенціалу музичного надбання як вагомого ресурсу нематеріальної культурної спадщини, здатного стимулювати інтерес до українських туристичних дестинацій і сприяти збереженню культурної ідентичності. Предмет дослідження – музична спадщина України в контексті її інтеграції в сучасні туристичні практики та формування стратегії розвитку туристичної привабливості на основі автентичного культурного досвіду. Мета дослідження – визначення перспектив розвитку туристичної привабливості України через популяризацію музичної спадщини, зокрема вивчення її потенціалу як важливої складової туризму. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує методи культурологічного, туризмознавчого, соціологічного та системного аналізу. Здійснено контент-аналіз нормативно-правових джерел, аналітичних звітів та наукових публікацій, а також розроблено концептуальну модель інтеграції музичної спадщини в туристичний простір. Результати дослідження. У ході дослідження з’ясовано, що музична спадщина, як одна з найвиразніших форм національної ідентичності, володіє потужним потенціалом для активізації туристичної діяльності, особливо в умовах підвищеного інтересу до культурної автентики. Водночас виявлено відсутність системного підходу до використання музичного ресурсу в туристичній сфері України, що ускладнює формування цілісної політики в цьому напрямі. Висновки. Запропонована концептуальна модель виступає аналітичним інструментом для виявлення ключових механізмів, через які музична спадщина може стати каталізатором підвищення туристичної привабливості країни. Такий підхід дозволяє не лише посилити культурну цінність туристичних продуктів, а й забезпечити соціально-економічні вигоди, сприяти збереженню національної спадщини та розширити можливості міжнародної культурної комунікації.