Комп’ютерне дослідження систем доставки ліків з радіонуклідними та флуоресцентними модальностями візуалізації. IIІ. Системи на основі альбуміну та лізоциму для доставки доксорубіцину
DOI:
https://doi.org/10.26565/2312-4334-2025-2-48Ключові слова:
наносистеми доставки ліків на основі білків, людський сироватковий альбумін, лізоцим, доксорубіцин, комплекси технецію, інфрачервоні барвники, молекулярний докінгАнотація
Дане дослідження присвячене розробці білкових систем доставки лікарських засобів для доксорубіцину (DOX) шляхом інтеграції лізоциму в носії на основі альбуміну, що включають як радіонуклідні (комплекси технецію-99m), так і флуоресцентні (барвники ближнього інфрачервоного діапазону) методи візуалізації. Використовуючи метод молекулярного докінгу, було досліджено спорідненість зв’язування та сайти комплексів технецію-99m і флуоресцентних барвників ближнього інфрачервоного діапазону в гібридних білкових системах. Результати демонструють, що включення лізоциму суттєво модулює ландшафт зв’язування, підвищуючи специфічність і стабільність комплексів технецію та флуоресцентних барвників. Зокрема, спорідненість зв’язування індоціаніну зеленого була значно вищою в системах, що містять лізоцим, що свідчить про покращення можливостей візуалізації. Крім того, аналіз виявив різні сайти зв’язування для доксорубіцину в присутності різних комплексів технецію, що може впливати на вивільнення препарату та його терапевтичну ефективність. Ці результати підтверджують потенціал гібридних систем альбумін-лізоцим як наноносіїв із подвійними можливостями візуалізації для доставки DOX, пропонуючи перспективний підхід до підвищення терапевтичної ефективності при одночасному зниженні системної токсичності в протираковому лікуванні та сприяючи розробці більш складних і цільових платформ доставки для терапії раку.
Посилання
C. Li, Z. Wang, H. Lei, and D. Zhang, Drug Deliv. 30, 2174206 (2023). https://doi.org/10.1080/10717544.2023.2174206
P. Trucillo, Processes 9, 470 (2021). https://doi.org/10.3390/pr9030470
A. Spada, J. Emami, J. Tuszynski, and A. Lavasanifar, The uniqueness of albumin as a carrier in nanodrug delivery, Mol. Pharmaceut. 18, 1862. https://doi.org/10.1021/acs.molpharmaceut.1c00046
V. Trusova, U. Tarabara, I. Karnaukhov, A. Zelinsky, B. Borts, I. Ushakov, L. Sidenko, and G. Gorbenko, East Eur. J. Phys. (4), 447 (2024). https://doi.org/10.26565/2312-4334-2024-4-54
V. Trusova, U. Malovytsia, P. Kuznietsov, I. Karnaukhov, A. Zelinsky, B. Borts, I. Ushakov, et al., East Eur. J. Phys. (1), 376 (2025). https://doi.org/10.26565/2312-4334-2025-1-46
R. Halaby, Cancer Drug Resist. 2, 31 (2019). http://dx.doi.org/10.20517/cdr.2018.23
B. Zhitomirsky, and Y. Assaraf, Oncotarget, 8, 45117 (2017). http://dx.doi.org/10.18632/oncotarget.15155
I. Schadt, and V. Marino, Curr. Res. Cmpl. Alt. Med. 7, 188 (2023). https://doi.org/10.29011/2577-2201.100088
P. Ojha, N. Kar, H. Behera, M. Parija, S. Nayak, S. Singh, A. Patra, and K. Sahoo, Biotech. 13, 240 (2023). https://doi.org/10.29011/2577-2201.100088
M.F. Adasme, K.L. Linnemann, S.N. Bolz, F. Kaiser, S. Salentin, V.J. Haupt, and M. Schroeder, Nucl. Acids Res. 49, W530-W534 (2021). https://doi.org/10.1093/nar/gkab294
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
