Вплив поліфенолів на взаємодію амілоїдних фібрил з ліпідними мембранами
DOI:
https://doi.org/10.26565/2312-4334-2024-4-55Ключові слова:
амілоїдні фібрили, ліпідний бішар, поліфеноли, Фьорстерівський резонансний перенос енергіїАнотація
Метод Фьорстерівського резонансного переносу енергії (ФРПЕ) між мембранними флуоресцентними зондами піреном та TDV був застосований у якості аналітичного інструменту для дослідження модулюючого впливу поліфенолів на взаємодію амілоїдних фібрил з ліпідними мембранами. Було вивчено ефекти різних поліфенолів, включаючи кверцетин, куркумін, галову та саліцилову кислоти, на комплексоутворення між амілоїдними фібрилами, отриманими з N-термінального фрагменту аполіпопротеїну A-I (ApoA-IF) та інсуліну (InsF), і ліпосомами, що складалися з фосфатидилхоліну (ФХ) та його сумішей з кардіоліпіном (КЛ), холестерином (Хол) або фосфатидилгліцеролом (ФГ). Включення поліфенолів призвело до зниження ефективності переносу енергії, що вказує на зміну просторового розташування амілоїдних фібрил та ліпідних мембран. Величина цього ефекту залежала від складу ліпідного бішару, хімічної природи поліфенолів та типу амілоїдогенного білка. Особливо виражений вплив мав куркумін, який демонстрував найсильніший ефект у всіх системах, зокрема у присутності ApoA-IF порівняно з InsF. Цей диференційований відгук свідчить про білок-специфічні механізми взаємодії та вказує на можливість розробки цілеспрямованих терапевтичних підходів. Отримані результати надають нові уявлення про складну взаємодію між поліфенолами, амілоїдними фібрилами та ліпідними мембранами, що сприяє фундаментальному розумінню амілоїдогенезу та відкриває нові шляхи для створення терапевтичних стратегій на основі поліфенолів у лікуванні амілоїд-асоційованих захворювань.
Посилання
REFERENCES
R. Budvytyte, and G. Valincius, Biochem. Soc. Trans. 51, 147 (2023). https://doi.org/10.1042/BST20220434
J. Viles, Angew. Chem. 62, e202215785 (2023). https://doi.org/10.1002/anie.202215785
A. Camilleri, C. Zarb, M. Caruana, U. Ostermeier, S. Ghio, T. Högen, F. Schmidt, A. Giese, and N. Vassallo, Biochim. Biophys. Acta. 1828, 2532 (2013). https://doi.org/10.1016/j.bbamem.2013.06.026
A. Ali, K. Zhaliazka, T. Dou, A. Holman, and D. Kurouski. J. Phys. Chem. Lett. 14, 10886 (2023). https://doi.org/10.1021/acs.jpclett.3c02613
I. Cook, and T. Leyh, J. Biol. Chem. 299, 105445 (2023). https://doi.org/10.1016/j.jbc.2023.105445
H. Sanders, B. Jovcevski, M. Marty, and T. Pukala, FEBS J. 289, 215 (2022). https://doi.org/10.1111/febs.16122
J. Khalifa, S. Bourgault, and R. Gaudreault, 20, 603 (2023). https://doi.org/10.2174/0115672050277001231213073043
C. Riyer, and S. Scarlata, 450, 79 (2008). https://doi.org/10.1016/S0076-6879(08)03405-8
F. Dos Santos Rodrigues, G. Delgado, T. Santana da Costa, L. Tasic. BBA Adv. 3, 100091 (2023). https://doi.org/10.1016/j.bbadva.2023.100091
M. Phan, and K. Shin, Biophys. J. 108, 1977 (2015). https://doi.org/10.1016/j.bpj.2015.03.026
Y. Nian, Y. Zhang, C. Ruan, B. Hu, Curr. Opin. Food Sci. 43, 99 (2022). https://doi.org/10.1016/j.cofs.2021.11.005
A. Cassano, G. De Luca, C. Conidi, and E. Drioli, Coord. Chem. Rev. 351, 45 (2017). https://doi.org/10.1016/j.ccr.2017.06.013
M. Karonen, Plants. 11, 1809 (2022). https://doi.org/10.3390/plants11141809
J. Jakubowski, A. Orr, D. Le, P. Tamamis, J. Chem. Inf. Model. 60, 289 (2020). https://doi.org/10.1021/acs.jcim.9b00561
C.-F. Lin, K.-H. Yu, C.-P. Jheng, R. Chung, C. Lee, Pathogens, 2, 506 (2019). https://doi.org/10.3390/pathogens2030506
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
