Космічні аспекти голографічної моделі темної енергії Шарми-Міттала в теорії гравітації Бранса-Дікке

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26565/2312-4334-2024-1-06

Ключові слова:

модель типу Bianchi-VIₒ, модель темної енергії, теорія гравітації Бренса-Дікке, космологія, голографічна темна енергія Шарма-Міттала

Анотація

Ми досліджуємо космологічний сценарій із просторово однорідним і анізотропним простором-часом типу Б’янкі V I0 в контексті голографічної моделі темної енергії Шарма-Міттала в рамках теорії гравітації Бранса-Дікке. Для досягнення цієї мети обговорювалися Хаббл, уповільнення, параметри рівняння стану. Параметр уповільнення (q) використовується для вимірювання темпу, з яким прискорюється розширення Всесвіту. Параметр рівняння стану (ωsmhde) характеризує квінтесенцію та вакуумні області Всесвіту. Усі параметри демонструють узгоджену поведінку відповідно до даних Planck 2018. Ми оцінюємо динамічну стабільність, визначаючи квадрат швидкості звуку та досліджуючи його поведінку. Крім того, енергетичні умови та варіація ωsmhde і ω′smhde у моделі вказують на поточне прискорене розширення Всесвіту.

Посилання

S. Perlmutter, et al., Astrophys. J. 517, 565 (1999). https://doi.org/10.1086/307221

A.G. Riess, et al., Astron. J. 116, 1009 (1998). https://doi.org/10.1086/300499

T. Koivisto, and D.F. Mota, Phys. Rev. D, 73, 083502 (2006). https://doi.org/10.1103/PhysRevD.73.083502

E.J. Copeland, et al., Int. J. Mod. Phys. D, 15, 1753 (2006). https://doi.org/10.1142/S021827180600942X

R.R. Caldwell, and M. Kamionkowski, Ann. Rev. Nucl. Part. Sci. 59, 397 (2009). https://doi.org/10.1146/annurev-nucl-010709-151330

K. Bamba, et al., Astrophys. Space Sci. 342, 155 (2012). https://doi.org/10.1007/s10509-012-1181-8

S. Nojiri, et al., Phys. Rept. 692, 1 (2017). https://doi.org/10.1016/j.physrep.2017.06.001

Q.G. Huang, M. Li, J. Cosmol. Astropart. Phys. 3, 1 (2005). https://doi.org/10.1088/1475-7516/2004/08/013

M. Li, Phys. Lett. B, 603, 1 (2004). https://doi.org/10.1016/j.physletb.2004.10.014

A. Cohen, and D. Kaplan, A. Nelson, Phys. Rev. Lett. 82, 4971 (1999). https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.82.4971

L.N. Granda, and A. Oliveros, Phys. Lett. B, 671, 199 (2009). https://doi.org/10.1016/j.physletb.2008.12.025

H. Wei, and R.G. Cai, Phys. Lett. B, 660, 113 (2008). https://doi.org/10.1016/j.physletb.2007.12.030

S. Nojiri, and S.D. Odintsov, Gen. Rel. Grav. 38, 1285 (2006). https://doi.org/10.1007/s10714-006-0301-6

S. Nojiri, et al., Phys. Lett. B, 797, 134829 (2019). https://doi.org/10.1016/j.physletb.2019.134829

M. Tavayef, A. Sheykhi, K. Bamba, and H. Moradpour, Phys. Lett. B, 781, 195 (2018). https://doi.org/10.1016/j.physletb.2018.04.001

C. Tsallis, and L.J.L. Cirto, Eur. Phys. J. C, 73, 2487 (2013). https://doi.org/10.1140/epjc/s10052-013-2487-6

A.S. Jahromi et al., Phys. Lett. B, 780, 21 (2018). https://doi.org/10.1016/j.physletb.2018.02.052

H. Moradpour et al., Eur. Phys. J. C, 78, 829 (2018). https://doi.org/10.1140/epjc/s10052-018-6309-8

D.R.K. Reddy, et al., Astrophys Space Sci. 361, 356 (2016). https://doi.org/10.1007/s10509-016-2938-2

Y. Aditya, and D.R.K. Reddy, Eur. Phys. J. C, 78, 619 (2018). https://doi.org/10.1140/epjc/s10052-018-6074-8

V.U.M. Rao, et al., Results in Physics, 10, 469 (2018). https://doi.org/10.1016/j.rinp.2018.06.027

M.V. Santhi, et al., Int. J. Theor. Phys. 56, 362 (2017). https://doi.org/10.1007/s10773-016-3175-8

K.D. Naidu, et al., Eur. Phys. J. Plus, 133, 303 (2018). https://doi.org/10.1140/epjp/i2018-12139-2

Y. Aditya, et al., Eur. Phys. J. C, 79, 1020 (2019). https://doi.org/10.1140/epjc/s10052-019-7534-5

S. Maity, U. Debnath, Eur. Phys. J. Plus, 134, 514 (2019). https://doi.org/10.1140/epjp/i2019-12884-6

A. Iqbal, A. Jawad, Physics of the Dark Universe, 26, 100349 (2019). https://doi.org/10.1016/j.dark.2019.100349

G. Kaniadakis, Physica A: Stat. Mech. and its Appl. 296(3-4), 405 (2001). https://doi.org/10.1016/S0378-4371(01)00184-4

M. Masi, Phys. Lett. A, 338, 217 (2005). https://doi.org/10.1016/j.physleta.2005.01.094

E.M. Abreu, et al., EPL (Europhysics Letters), 124, 30003 (2018). https://doi.org/10.1209/0295-5075/124/30003

H. Moradpour, et al. Eur. Phys. J. C, 80, 1 (2020). https://doi.org/10.1140/epjc/s10052-020-8307-x

A. Jawad, and A.M. Sultan, Adv. High Energy Phys. 2021, 5519028 (2021). https://doi.org/10.1155/2021/5519028

U.K. Sharma, et al., IJMPD, 31, 2250013 (2022). https://doi.org/10.1142/S0218271822500134

N. Drepanou et al., ur. Phys. J. C, 82, 449 (2022). https://doi.org/10.1140/epjc/s10052-022-10415-9

J. Sadeghi, et al., arXiv:2203.04375 (2022). https://doi.org/10.48550/arXiv.2203.04375

O. Akarsu, and C.B. Kilinc, Astrophys. Space Sci. 326, 315 (2010). https://doi.org/10.1007/s10509-009-0254-9

C.L. Bennett, et al., Astron. Astrophys. Suppl. Ser. 148, 1 (2003). https://doi.org/10.1086/377252

D.R.K. Reddy, et al., Can. J. Phys. 97, 932 (2019). https://doi.org/10.1139/cjp-2018-0403

Y. Aditya, et al., Astrophys. Space Sci. 364, 190 (2019). https://doi.org/10.1007/s10509-019-3681-2

Y. Aditya, and D.R.K. Reddy, Astrophys. Space Sci. 364, 3 (2019). https://doi.org/10.1007/s10509-018-3491-y

Y. Aditya, et al., Ind. J. Phys. 95, 383 (2021). https://doi.org/10.1007/s12648-020-01722-6

R.L. Naidu, et al., Astrophys. Space Sci. 365, 91 (2020). https://doi.org/10.1007/s10509-020-03796-4

K.D. Naidu, et al., Mod. Phys. A, 36, 2150054 (2021). https://dx.doi.org/10.1142/S0217732321500541

Y. Aditya, et al., New Astr. 84, 101504 (2021). https://doi.org/10.1016/j.newast.2020.101504

Y. Aditya, et al., Int. J. Mod. Phys. A, 37, 2250107 (2022). https://doi.org/10.1142/S0217751X2250107X

M.P.V.V. Bhaskara Rao, et al., New Astr. 92, 101733 (2022). https://doi.org/10.1016/j.newast.2021.101733

U.Y.D. Prasanthi, and Y. Aditya, Phys. Dark Univ. 31, 100782 (2021). https://doi.org/10.1016/j.dark.2021.100782

U.Y.D. Prasanthi, and Y. Aditya, Results Phys. 17, 103101 (2020). https://doi.org/10.1016/j.rinp.2020.103101

Y. Aditya, and U.Y.D. Prasanthi, Bulg. Astr. Journal, 38, 52 (2023). https://astro.bas.bg/AIJ/issues/n38/YAditya.pdf

Y. Aditya, Bulg. Astr. Journal, 39, 12 (2023). https://astro.bas.bg/AIJ/issues/n39/YAditya.pdf

C.H. Brans, R.H. Dicke, Phys. Rev. 124, 925 (1961). https://doi.org/10.1103/PhysRev.124.925

C.B. Collins, et al., Gen. Relativ. Gravit. 12, 805 (1980). https://doi.org/10.1007/BF00763057

V.B. Johri, R. Sudharsan, Australian J. of Phys. 42(2), 215 – 222 (1989). https://doi.org/10.1071/PH890215

V.B. Johri, K. Desikan, Gen Relat Gravit 26, 1217–1232 (1994). http://dx.doi.org/10.1007/BF02106714

B.D. Sharma, D.P. Mittal, J. Math. Sci. 10, 28 (1975).

R. Caldwell, and E.V. Linder, Phys. Rev. Lett. 95, 141301 (2005). https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.95.141301

N. Aghanim, et al., [Plancks Collaboration] arXiv:1807.06209v2 (2018). https://doi.org/10.48550/arXiv.1807.06209

P.A.R. Ade, et al., Astrophys. 571, A16 (2014). https://doi.org/10.1051/0004-6361/201321591

G.F. Hinshaw, et al., Astrophys. J. Suppl. 208, 19 (2018). https://doi.org/10.1088/0067-0049/208/2/19

Завантаження

Опубліковано

2024-03-05

Номер

№ 1 (2024): Східно-європейський фізичний журнал

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Як цитувати

Космічні аспекти голографічної моделі темної енергії Шарми-Міттала в теорії гравітації Бранса-Дікке. (2024). Східно-європейський фізичний журнал, 1, 85-94. https://doi.org/10.26565/2312-4334-2024-1-06

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають