ОСОБИСТІСТЬ ВИКЛАДАЧА – МОТИВАЦІЙНОГО ЛІДЕРА ЯК ЗАПОРУКА ПРОФЕСІЙНОЇ УСПІШНОСТІ ЗДОБУВАЧА ВИЩОЇ ОСВІТИ
Анотація
DOI: https://doi.org/10.26565/2074-8922-2025-84-34
Мета. Основна мета дослідження полягає в теоретичному дослідженні особистості викладача –
мотиваційного лідера як гарантія професійної успішності здобувача вищої освіти.
Методи. Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань використовувався комплекс
взаємодоповнювальних загальнонаукових та емпіричних методів, зокрема: синтез, аналогія,
порівняння, зіставлення, узагальнення, класифікація, систематизація; аналіз психолого-педагогічної,
методичної літератури.
Результати. Лідерство майбутнього вимагатиме від викладачів використання свого впливу
набагато частіше, щоб впроваджувати зміни, необхідні для успішного навчання. Швидкі темпи змін,
глибше розуміння людської поведінки, потреба у створенні сприйнятого навчального середовища, яке
дозволяє експериментувати та швидко розробляти нові ідеї, потребують екосистеми, де люди відчувають
себе в безпеці навчатися та мотивуються натхненням для досягнення виняткових результатів у
викладанні та навчанні. Натхненні здобувачі набувають енергії та сили духу, щоб подолати інерцію та
страхи, які їх стримують. Теоретично дослідження спирається з теорій мотивації, оскільки мотивація
це фактор, який впливає на діяльність. Акцентовано увагу на тому, що мотивація лідерства часто
обговорюється: чи великі лідери народжуються зі здатністю надихати, чи вони можуть навчитися
необхідним навичкам? Хоча деякі люди від природи володіють харизмою та впливом, мотивація інших
— це навичка, яку можна розвинути через досвід, навчання та самосвідомість. Обґрунтовано важливість
викладача - мотиваційного лідера, яка полягає в розумінні людської поведінки та в розумінні того, як
створити середовище, у якому студенти відчуватимуть бажання досягти успіху. За результатами аналізу
джерел наукової інформації визначено, що мотивація може бути створена шляхом свідомої практики.
Дослідження того, як мотивувати людей, показують, що лідери, які активно розвивають емоційний
інтелект, комунікативні навички та стратегічне мислення, стають ефективнішими в надиханні, такі
природні риси, як емпатія, впевненість і стійкість, відіграють певну роль у тому, наскільки легко хтось
може мотивувати інших. Доведено, що мотивація не є суто вродженою — її можна відточити шляхом
навчання та застосування в реальному світі. Хоча деяким може знадобитися більше зусиль, щоб
зрозуміти, як мотивувати своїх студентів, будь-хто, хто хоче навчитися та застосовувати правильні
методи, може стати мотивуючим лідером. При правильному мисленні та підготовці мотивація до
лідерства – це здатність, яку можна розвивати і посилювати з часом.
Висновки. Основний висновок дослідження полягає в тому, що особистість викладача –
мотиваційного лідера, впливає на здобувачів освіти. Національна політика може сприяти розвитку
інноваційної діяльності, підтримуючи викладачів-лідерів та надаючи їм необхідні знання про те, як
використовувати мотивацію для досягнення найкращих результатів у вищій школі.
In cites: Andronchyk Y. M. (2025). The personality of a teacher - motivational leader as a
guarantee of professional success of a higher education student. Problems of Engineering Pedagogic
Education, (84), 392-402. https://doi.org/10.26565/2074-8922-2025-84-34 (in Ukrainian)
Завантаження
Посилання
Poltavets, M. (2023). PepsiCo: the history of changes, Dnipro, FSZMK. https://surl.li/jyqbip (in
Ukrainian).
Bass, B., Bass, R. (2008). The bass handbook of leadership: theory, research and managerial
applications, New York, Free Press. https://archive.org/details/basshandbookofle0000bass
Byington, D. (2016). Envisioning opportunities – A ―keystone‖ skill.
https://www.truscore.com/resources/envisioning-opportunities-a-keystone-skill
Çetinkaya, A., Arastaman, G. (2023). The role of motivation to lead in teacher leadership.
Journal of Qualitative Research in Education, 35, 256-277.
https://doi.org/10.14689/enad.35.1731
Coggins, C., McGovern, K. (2014). Five goals for teacher leadership. Phi Delta Kappan, 95 (7),
–21. https://doi.org/10.1177/003172171409500704
Hunzicker, J. (2019). What Makes a Teacher a Leader? Kappa Delta Pi Record, 55 (3), 130-136.
https://doi.org/10.1080/00228958.2019.1622384
Kandpal, B. C., Chaubey, D. S. (2017). A study of impression management techniques applied by
academician in select educational institutions of Dehradun. Uttaranchal Business Review, 7(1), 9-
https://www.academia.edu/34346113/A_STUDY_OF_IMPRESSION_MANAGEMENT_TECHN
IQUES_APPLIED_BY_ACADEMICIANS_IN_SELECT_EDUCATIONAL_INSTITUTIONS_OF_
DEHRADUN
Kanesan A. G., Ling, Y., Sufi, S. B. (2018). Principal transformational leadership and teachers‘
motivation. Asian Education Studies, 3(1), 36-42. http://dx.doi.org/10.20849/aes.v3i1.316
Lagowska, U. G., Furtado, L., Sobral, F., Pereira, G. (2019). Inspiring to go the extra mile:
Humble leadership through the perspective of social exchange theory. Academy of Management
Proceedings. https://doi.org/10.5465/AMBPP.2019.18086abstract С.1
Mascareno, J., Rietzschel, E., Wisse, B. (2020). Envisioning innovation: Does visionary
leadership engender team innovative performance through goal alignment? Creativity and
Innovation Management, 29(1), 33-48. https://doi.org/10.1111/caim.12341
Peck, J., Hogue, M. (2021). The positive effects of leader impression management on perceptions
of transformational leadership. Academy of Management Proceedings, 2021(1).
https://doi.org/10.5465/AMBPP.2021.252
Salas-Vallina, A., Simone, C., Fernandez-Guerrero, R. (2020). The human side of leadership:
Inspirational leadership effects on follower characteristics and happiness at the work (HAW).
Journal of Business Research, 107, 162-171. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2018.10.044
Sanchez-Cardona, I., Soria, M. S., Liorens-Gumbau, S. (2018). Leadership intellectual
stimulation and team learning: The mediating role of team positive affect. Universitas
Psychologica, 17(1), 1-16. https://psycnet.apa.org/record/2018-19572-002
Shrestha, M. (2022). Inspirational Leadership Among Teachers: An Explanatory Sequential
Mixed-Methods Study in the School Setting of Nepal. Journal of Education and Research, 12(1),
-113. https://doi.org/10.51474/jer.v12i1.595
Thuan, L. C. (2020). Motivating follower creativity by offering intellectual stimulation.
International Journal of Organizational Analysis, 28(4), 817-829. https://doi.org/10.1108/IJOA-
-2019-1799
Varney, J. (2009). Leadership as meaning-making. Human Resource Management International
Digest, 17(5), 3-5. https://doi.org/10.1108/09670730910974251
