БАР‟ЄРИ НА ШЛЯХУ ДО ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ЗАКЛАДУ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
Анотація
DOI: https://doi.org/10.26565/2074-8922-2025-84-08
Мета. На основі аналізу наукової літератури та сучасної освітньої практики визначити основні
бар‘єри, що перешкоджають забезпеченню рівних можливостей здобувачів освіти з особливими
потребами під час навчання в системі професійної (професійно-технічної) освіти.
Методи. Для вирішення мети дослідження використано комплекс теоретичних методів: аналіз
наукової літератури, нормативно-правових документів та законодавчих актів, статистичних даних;
вивчення сучасного освітнього простору, інклюзивної інфраструктури в закладах професійної
(професійно-технічної) освіти України та Європи; порівняння, узагальнення, систематизація теоретичних
даних.
Результати. Розглянуто сучасний стан доступності освітнього середовища закладів П(ПТ)О для
осіб з особливими освітніми потребами. Виявлено, що починаючи з 2023 року кількість таких здобувачів
у закладах професійно-технічної освіти стабільно зменшується. До зменшення кількості студентів з
особливими потребами призводять не тільки об‘єктивні фактори: військові дії та пов‘язана з ними
демографічна криза, а й наявність бар‘єрів, які досі не подолані в системі професійно-технічної освіти,
які можна згрупувати за трьома основними напрямками: соціальна адаптація до освітнього середовища,
доступність освітніх продуктів під час очного та дистанційного навчання, використання інформаційнокомп‘ютерних та асистивних технологій.
Висновки. Основними бар‘єрами, що стоять на шляху до інклюзивного освітнього простору
закладів П(ПТ)О є: педагогічні - бар'єри, пов'язані з недостатньою підготовкою викладачів у таких
напрямках як: використання відповідних методик викладання відповідно до нозології студента,
застосування асистивних технологій. Технологічні - пов'язані з технологічними засобами та
компонентами в системі дистанційного навчання та їх доступністю для здобувачів, що мають особливі
потреби. Індивідуальні бар'єри, що стосуються як безпосередньо здобувачів з особливими потребами, так
і нормотипових студентів, а саме, бар‘єри комунікації. Відсутність досвіду взаємодії цих двох груп
студентів перешкоджає реальному включенню в освітній та соціальний простір закладу ПТО здобувачів
освіти з інвалідністю.
Як цитувати: Шемигон Н. Ю., Акімова О. М. Бар‘єри на шляху до інклюзивного
освітнього простору закладу професійної (професійно-технічної) освіти: теоретичний аспект.
Проблеми інженерно-педагогічної освіти. 2025. Вип. 84. С. 93-103. https://doi.org/10.26565/2074-
8922-2025-84-08
Завантаження
Посилання
Hurenko, O., Mytsyk, H., Popova, A., Lopatina, H. (2023). Utilizing digital technologies for
inclusive higher education: perspectives and limitations. Inclusion and Society, (2), 28–36.
https://doi.org/10.32782/2787-5137-2023-2-4 (In Ukrainian).
Davydenko, H. V. (2015). Inclusion in higher education institutions in the European Union,
Vinnytsia.https://www.vsei.vn.ua/images/Doc/Nauka/Inclusivna_osvita/inklyuziya_v_vnz_es__a-
_17-06-15.pdf (in Ukuainian).
Roadmap for the development of vocational education for persons with disabilities and other
low-mobility groups for the Period up to 2030: order Ministry of Education and Science of
Ukraine 2024, May 20 No. 717. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0717729-24#Text (In
Ukrainian).
Yesikova, I. (2021). Didactic conditions of ict use in the inclusive environment of general
secondary education institutions. Open educational e-environment of modern university, (11), 62–
https://doi.org/10.28925/2414-0325.2021.115 (In Ukrainian).
Kasianenko, O., Lalak, N., Fenchak, L. (2022). Inclusive distance education in the modern
educational space: methods of organization, ways, methods, efficiency. Prospects and
innovations of science. Series: Pedagogy, Psychology, Medicine, 9(14), 149-159.
https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-9(14)-149-159 (In Ukrainian).
Kolupaeva, A. A., Taranchenko, O. M. (2016). Inclusive education: from basics to practice:
monograph, Kyiv, ATOPOL LLC, Series «Inclusive education». https://surli.cc/rplmqe (In
Ukrainian).
Network and activities of educational institutions. State Statistics Service. (2024).
https://stat.gov.ua/uk/releases/merezha-ta-diyalnist-zakladiv-osvity (In Ukrainian).
Oparina, A. (2023). Inclusive competence of teachers in vocational (vocation and technical
education) institutions as a requirement today. Innovative Professional Education, 2(9), 382-386.
https://doi.org/10.32835/2786-619X.2023.2.9.382-386 (In Ukrainian).
Postoian, T. H. (2020). Assistive technologies in the context of inclusive. Habitus, 12(2), 198–
https://doi.org/10.32843/2663- 5208.2020.12-2.34 (In Ukrainian).
Statistical data. According to operational statistical data as of 01.01.2025. Ministry of Education
and Science of Ukraine. (2025). https://mon.gov.ua/osvita-2/inklyuzivne-navchannya/statistichni-
dani (In Ukrainian).
Tymchyk, O., Zhukova, Y. (2021). Organization of inclusive space in the modern university:
individualization and unification. Educational Discourse, 32(1), 69-
https://doi.org/10.28925/2312-5829.2021.1.5 (In Ukrainian).
Chaykovsky, M. E. (2017). Inclusive educational space as an environment for socio-pedagogical
work with youth with disabilities. Collection of scientific papers of the Khmelnytsky Institute of
Social Technologies of the University «Ukraine», (13), 76-80.
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpkhist_2017_13_20 (In Ukrainian).
Shevchuk, H. Y. (2021). Inclusive education in higher school: challenges and perspectives.
Academic Studies. Series «Pedagogy», 2(3), 151–157.
https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.2.23 (In Ukrainian).
Shemihon, N. (2020). Development of adaptive capacities of a person with special educational
needs in an adaptive inclusive space. Adaptive Management: Theory and Practice. Series
Pedagogics, 8(15). https://doi.org/10.33296/2707-0255-8(15)-18 (In Ukrainian).
Harris, A. (2020). COVID-19-School Leadership in Crisis? Journal of Professional Capital and
Community, 5, 321-326. https://doi.org/10.1108/JPCC-06-2020-0045
Moritz Börnert-Ringleb, Gino Casale, Gino Casale. (2021). What predicts teachers‘ use of digital
learning in Germany? Examining the obstacles and conditions of digital learning in specialeducation. European Journal of Special Needs Education, 36(1), 80-97.
https://doi.org/10.1080/08856257.2021.1872847
König, J., Jäger-Biela D. J., Glutsch N. (2020). Adapting to online teaching during COVID-19
school closure: teacher education and teacher competence effects among early career teachers in
Germany. European Journal of Teacher Education, 43(4), 608–622.
https://doi.org/10.1080/02619768.2020.1809650
Katharina-Theresa Lindner, Verena Letzel, Giulia Tarini, Susanne Schwab. (2021). When home
turns into quarantine school – new demands on students with special educational needs, their
parents and teachers during COVID-19 quarantine. European Journal of Special Needs
Education, 36(1), 1-4. https://doi.org/10.1080/08856257.2021.1874153
Nusser, L. (2021). Learning at home during COVID-19 school closures – How do German
students with and without special educational needs manage? European Journal of Special Needs
Education, 36(1), 51–64. https://doi.org/10.1080/08856257.2021.1872845
Reimers, F., A. Schleicher, J. Saavedra, and S. Tuominen.( 2020). Supporting the Continuation of
Teaching and Learning during the COVID-19 Pandemic, Annotated
Resources for Online Learning, Paris, OECD Publishing.
URL: https://globaled.gse.harvard.edu/files/geii/files/supporting-the-continuation-of-teaching-
and-learning-during-the-covid-19-pandemic.pdf
