РЕЗЕРВНІ ВАЛЮТИ У СТРУКТУРІ СВІТОВОЇ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ

О. А. Шуба Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Площа Свободи, 4, Харків, Харківська область, 61000, Україна https://orcid.org/0000-0002-6186-6700

Ключові слова: світова валютна система, резервна валюта, країна-емітент

Анотація

Для виявлення місця резервних валют в світовій валютній системі досліджено їх природу з історичного підходу. Розвиток світової валютної системи пройшов низку етапів, кожний з яких займав відносно тривалий історичний період часу. Різниця між тією чи іншою світовою валютною системою полягала, перш за все, у тому, який актив вважався резервним (золото, долар, інша валюта, яка виконувала роль міжнародного платіжного засобу).

Перша світова валютна система – Паризька валютна система, була юридично оформлена міжнародною угодою на конференції в Парижі в 1867 р. та визнавала золото єдиною формою світових грошей. В період існування Паризької валютної системи виникли передумови формування резервних валют. Друга світова валютна система юридично була оформлена у 1922 р. міждержавною умовою Генуезької міжнародної економічної конференції. В її основу було покладено золотодевізний стандарт, що базувався на золоті та провідних валютах, які конвертувалися у золото. Основні принципи Бреттон-Вудської валютної системи були узгоджені провідними країнами на міжнародній конференції в м. Бреттон-Вудсу 1944 р. Бреттон-Вудська система ґрунтувалась на золотовалютному стандарті, який означав, що деякі валюти в міжнародних розрахунках розглядаються як еквіваленти золота і можуть функціонувати як резерви. Ямайська валютна система (1978 р.) функціонує як система керованих плаваючих курсів. Валютними резервами та головним розрахунковим активом стали національні валюти (так звані «резервні» валюти) провідних країн світу. Основною резервною валютою залишається долар США, який формально вже не відповідає цьому статусу. Визначення кола валют як резервних засобів та їх кількості – основа функціонування світової валютної системи у цілому.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

1. Диба М. Еволюція золота: історія і сучасність / М. Диба, Е. Бахтарі // Вісник НБУ. – 2008. – № 10 (187). – С. 20–28.

2. Заблоцька Г. О. Світові тенденції акумуляції та використання міжнародних золотовалютних резервів / Г. О. Заблоцька // Галицький економічний вісник. – 2010. – № 2 (27). – С. 11–17.

3. Кержковська Д. Р. Проблеми і перспективи розвитку світової валютної системи в умовах глобальної економічної кризи / Д. Р. Кержковська // Механізм регулювання економіки. – 2010. – № 1. – С. 237–244.

4. Dobbs R. An exorbitant priviledge? Implications of reserve currencies for competitiveness: Discussion paper / R. Dobbs, D. Skilling, W. Hu, S. Lund, J. Manyikaand C. Roxburgh. – McKincey Global Institute, 2009. – 49 p.

5. Козюк В. В. Резервний статус валюти в глобальній економіці: проблема темпоральних конфліктів / В. В. Козюк // Вісник Національного банку України. – 2014. – № 4. – С. 30–36.

6. Reform of the International Monetary and Financial System. Trade and Development Report. Chapter IV [Electronic resource]. – 2009. – Way of access: http://unctad.org/en/docs/tdr2009ch4_en.pdf

7. Report of the Commission of Experts of the President of the United Nations General Assembly on Reforms of International Monetary and Financial System [Electronic resource]. – 2009. – Way of access: http://www.un.org/ga/president/63/interactive/financialcrisis/PreliminaryReport210509.pdf

8. Palais-Royal Initiative. Reform of the International Monetary System: A Cooperative Approach for the Twenty First Century. – Paris, 2011. – 23 p.