Взаємодія державного та ринкового секторів економіки у структурі державно-приватного партнерства

И. А. Давыдова Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Площа Свободи, 4, Харків, Харківська область, 61000, Україна

Ключові слова: «фiаско ринку», «фіаско держави», приватизація, державно-приватне партнерство, концесія, сумісне підприємство

Анотація

У статті проаналізовано позитивні якості та недоліки як ринкового, так і державного секторів економіки. Обмеженість можливостей ринкового регулювання економічних процесів в ситуаціях з екстерналіями та виробництвом «суспільних товарів» стал основою для формування поняття «фіаско ринку». Ліквідація наслідків його провалів покладалась на державу. Активна участь держави відбувалась як у вигляді регулювання економічних рішень, так і у вигляді державного підприємництва. Суб’єктами державного сектору в економіці стають державні підприємства, акціонерні компанії, господарчі суспільства з часткою держави в уставному капіталі.

Більш низька ефективність державного сектору, яка обумовлена більш високими трансакційними витратами, нераціональним використанням бюджетних коштів, ренто орієнтованою поведінкою державних службовців має наслідком, у свою чергу, «фіаско держави». Протидією цьому стає процес приватизації. Однак сама по собі приватизація не забезпечує ефективності господарювання. Державні підприємства можуть виконувати важливу стабілізуючу функцію. Необхідне оптимальне сполучення державного та приватного секторів, що дозволяє згладжувати недоліки кожного з них.

Найкращим чином така взаємодія досягається шляхом встановлення державно-приватного партнерства, форми та методи якого забезпечують економіці високий ступінь ефективності. Відносини, що складаються у сфері державно-приватного партнерства, відображають специфіку взаємодії суб’єктів державного та приватного секторів. Розподілення повноважень між ними визначає різні моделі державно-приватного партнерства: концесійні угоди, угоди про розподіл продукції, спеціальні економічні зони і технопарки, сумісні підприємства, що передбачає використання різних варіантів співробітництва.

В Україні механізм державно-приватного партнерства знаходиться у стані формування та є одним з шляхів ринкових перетворень.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

1. Варнавский В. Г. Государственно-частное партнёрство / В. Г. Варнавский. – М.: ИМЭМО РАН, 2009. – Т. 1. –312 с.

2. Делмон Д. Государственно-частное партнерство в инфраструктуре: практическое руководство для органов государственной власти / Д. Делмон. – Астана.: АО Казахский Центр государственно-частного партнёрства, 2010. – 250 с.

3. Четвериков Е. Л. Публично-приватное партнёрство как социально-экономический институт / Е. П. Четвериков // Экономическая теория – 2009. – № 4. С. 31–40.

4. Корнаи Я. Дефицит / Я. Корнаи. – М.: Наука, 1990. – 607 с.

5. Время. – 2016. – 24 марта.

6. Радыгин А. Провалы государства: теория и практика / А. Радыгин, Р. Энтов. – М.: Вопросы экономики – 2012. – № 12. С. 4-30.

7. Public – Private Partnerships. Fiscal Risks and Fiscal Institutions in the EU8 The World Bank. 21 March [Еlectronic resource]. – Way of asses: http://www.worldbank.org. (Last access 21.03.2011)

8. Варнавский, В.Г. Государственно-частное партнёрство [Электронный ресурс]. / В. Г. Варнавский. – Режим доступа : http://www.opec.ru/article_doc

9. Про державно-приватне партнерство: Закон України від 01 липня 2010 р. № 2404 – VI [Електроний ресурс].– Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2404-17