МОДЕЛЮВАННЯ ДОВІРИ: ЙМОВІРНІСНИЙ ПІДХІД
Анотація
Робота присвячена застосуванню моделі ДеГрута для аналізу можливостей встановлення консенсусу думок членів соціальної групи (суспільства). Ця модель описує процес зміни ставлення (думки) людей (агентів) до деякої події або твердження під впливом міжособистісної довіри агентів, яка моделюється за допомогою ланцюгів Маркова. Ставлення агентів задається шляхом ймовірності їх підтримки даного твердження (події). Інтерпретація моделі ДеГрута є досить широкою. Вона включає, зокрема, сферу прийняття економічних рішень, впливу на них суспільних думок і досягнення консенсусу. В роботі розглянуто умови, при яких процес оновлення думок агентів, що входять в соціальну групу (мережу), збігається до певної граничної величини - консенсусу, тобто випадку, коли всі агенти соціальної групи мають однакову думку щодо деякого питання. Показано деякі узагальнення моделі ДеГрута в напрямку додавання неконстантності за часом правил оновлення думок агентів. Для апробації моделі ДеГрута зроблена її програмна реалізація для двомірного випадку за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel. В роботі розглянуто 2 задачі досягнення консенсусу за допомогою даної моделі. Перша задача пов’язана з аналізом можливостей отримання бажаного консенсусу при заданій матриці довіри (міжособистісної довіри агентів), змінюючи початковий вектор думок учасників групи до деякої події (твердження). Представлено розв’язання і зворотній задачі: показана яка повинна бути матриця довіри, щоб отримати бажаний консенсус при заданому початковому векторі думок. Отримані результати можна використовувати в аналізі проблем управління суспільною (колективною) думкою з приводу певних економічних рішень у межах колективу підприємства, соціальної групи (мережі).
Завантаження
Посилання
Gubanov, D.A., Novikov, D.A. & Chkhartishvili, A.G. (2009). Social media influence models. Management in socio-economic systems, 27, 205-281. (in Russian)
Fukuiama, F. (2004). Trust: social virtues and the path to prosperity:monograph. Moscow: ACT Publishing House: CJSC NPP Ermak. (in Russian)
Creed, W. E. & Miles, E. (1996). Trust in organizations: A conceptual framework linking organizational forms, managerial philosophies, and the opportunity costs of controls. Trust in organizations: Frontiers of theory and research, 16-38. doi: https://doi.org/10.4135/9781452243610.n2.
DeGroot, H. (1974). Reaching a consensus. Journal of the American Statistical Association, 118-121.
DeMarzo, P., Vayanos, D. & Zwiebel, J. (2003). Persuasion Bias, Social Influence, and Unidimensional Opinions. Quarterly Journal of Economics, 909-968. doi: https://doi.org/10.1162/00335530360698469.
Dumouchel, P. (2005, May 16). Trust as an action. Euro. J. Sociol, 417-428. doi: https://doi.org/10.1017/S0003975605000160.
Hegselmann, R. & Krause, U. (2002). Opinion Dynamics and Bounded Confidence Models, Analysis, and Simulations. Journal of Artifical Societies and Social Simulation, 1-33.
Jackson, О. (2008). Social and Economic Networks. Forthcoming: Princeton University Press.
Kipnis, D. (1996). Trust in Organizations: Frontiers of Theory and Research. London: SAGE Publications.
Kramer, R. & Tyler, T. (1996). Trust and Technology. London: SAGE Publications. doi: http://dx.doi.org/10.4135/9781452243610.
Rotter, J. B. (1967). A new scale for the measurement of interpersonal trust. Journal of Personality, 651–665. doi: https://doi.org/10.1111/j.1467-6494.1967.tb01454.x.
Sztompka, P. (1999). Trust: A Sociological Theory. Cambridge: University Press.
Yamamoto, Y. (1990). A Morality Based on Trust: Some Reflections on Japanese Morality. Philosophy East and West, 451-469. doi: https://doi.org/10.2307/1399351.
