Геоекологічна оцінка міграції речовин у межах водозборів методом ґрунтових мікрокатен (на прикладі басейну річки Случ)
Ключові слова:
водозбір, схиловий геокомплекс, катена, , ґрунтова мікрокатена, міграція речовинАнотація
Актуалізується метод ґрунтових мікрокатен, як ефективний спосіб геоекологічних досліджень басейнових (річкових, озерних) систем зі «схиловою мікрозональністю». На основі польових пошуків та експериментальних лабораторних досліджень здійснена оцінка геоекологічних процесів міграції речовин у межах тестової ділянки водозбору р. Случ, що розташована у південно-східній частині Волинського Полісся. Проаналізовано та обґрунтовано особливості процесів радіальної (вертикальної) та латеральної (горизонтальної) міграції біогенних елементів (рухомого фосфору, азоту та ін.), важких металів (свинець, цинк та ін.), радіоактивних елементів (цезію-137) у ґрунтових профілях на різних генетичних горизонтах схилових геокомплексів водозбору р. Случ. Запропоновано основні шляхи оптимізації природокористу-вання у басейнових системах малих водозборів річок.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
