Досвід підготовки фахівців-екологів в Австрії (на прикладі університету природничих ресурсів та наук про життя, м. Відень)
Ключові слова:
система вищої освіти, підготовка фахівців-екологів, навчальна дисципліна, компетентністьАнотація
Наведено загальну інформацію щодо проекту Темпус «Рамка кваліфікацій в галузі наук про навколишнє середовище в українських університетах», який виконується консорціумом із 21 партнер та наведено результати першого навчального візиту до Університету природничих ресурсів та наук про життя, м. Відень, Австрія. Проаналізовано систему підготовки фахівців-екологів у Австрії. Детально розглянуто співвідношення між обов’язковими та вибірковими навчальними дисциплінами, розподіл ECTS, форми навчання та методи контролю, співвідношення між різними видами компетентностей. Увагу приділено процедурі ініціювання, розробки та включення до оновленого плану нових навчальних дисциплін. Описано можливості використання Інтернет-ресурсів для спілкування із студентами. Виконано порівняння окремих складових системи австрійської освіти із українською, надано рекомендації для українських університетів стосовно розширення можливостей використання Інтернер-сайту для спілкування із студентами.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
