ЧЕСЬКО-НІМЕЦЬКІ ВІДНОСИНИ ДОВЕСТФАЛЬСЬКОЇ ДОБИ В ОЦІНКАХ ІСТОРИКІВ УКРАЇНИ (ХІХ–ПОЧАТКУ ХХ ст.)

Анотація

В статті розглядається вивчення вченими вищих навчальних закладів України чесько-німецьких відносин IX – першої половини XVII століття. Показано, що інтерес вітчизняних дослідників до цієї теми був пов'язаний з успіхами сучасного їм чеського національного Відродження, значними досягненнями чеської історичної науки, публікацією її представниками фундаментальних досліджень про середньовічне минуле Чеського королівства, про відносини чехов з сусідами, перш за все з немцями. Мета статті – дослідити чесько-німецькі відносини довестфальської доби в оцінках істориків України XIX – початку ХХ і з’ясувати, яким чином їхні концепції відображали стан медієвистики та славістики того часу. Методи, які застосовувалися для досягненняцієї мети: історико-порівняльний аналіз, систематизація та узагальнення, ретроспективний метод. Проаналізовано зміст публікацій з цієї теми. В статті показано, що в чесько-німецьких відносинах довестфальської епохи медієвести імператорських університетів України досліджували три ключові теми: 1) вплив німецької колонізації, права та державних інститутів на розвиток Чеської держави в Х-ХІІІ ст. (М. Іванишев, А. Ясинский); 2) гуситський рух та гуситські війни (В. Надлер, В. Більбасов, О. Вертеловський); 3) боротьба чеських протестантів проти Габсбургів на початку Тридцятилітньої війни (П. Лавровський, О. Кочубинський). Названі історики зробили вагомий внесок у дослідження чесько-німецьких відносин, присвятили цій темі фундаментальні монографії, статті, здійснили глибоке вивчення документів. У той же час вони абсолютизували гостроту чесько-німецьких відносин на різних етапах історії.