«Чорне море» як модель інтеркультурної комунікації у фокусі досліджень сучасної болгарської етнології

Анотація

Регіональні етнокультурні дослідження, зокрема вивчення причорноморського узбережжя, є серед пріоритетних завдань Інституту етнології і фольклористики з Етнографічним музеєм БАН, зумовлених передусім проблемою збереження етно-культурної ідентичності в умовах трансформаційних процесів у сучасній Європі. Регіональні дослідження, що проводяться по всій території країни і сьогодні вже є традиційними для болгарської етнології, виявилися безпосередньо пов’язаними з розширенням методологічних підходів до наукового аналізу та практичним досвідом Болгарії стосовно захисту нематеріальної культурної спадщини. Важливим чинником, що сприяв комплексному міждисциплінарному розвиткові болгарської етнології, стало залучення антропологічного виміру у сучасний народознавчий науковий дискурс. Ідея антропологічного вивчення країн Чорноморського узбережжя підкреслює завдання обстеження регіону як «певного цілого». У цій моделі “море” набуває значення не межі, а сполуки та спільного середовища спілкування, обміну, взаємовпливу, культурного діалогу, що відповідає європоцентричним прагненням сучасного антропологічного дискурсу. Водночас саме конкретний матеріал безпосередніх обстежень певної локальної традиції стає підставою для більш широких узагальнень щодо культурної ідентичності в цілому. Міжнародна наукова конференція «Узбережжя – море – Європа. Моделі інтеркультурної комунікації», що відбулася у 2005 р., засвідчила тяглість етнокультурної традиції регіону, зауваживши при цьому його стрімкий розвиток, поставила ряд проблем антропологічного дослідження як Чорноморського узбережжя в цілому, так і окремих міст – Поморія, Варни, Несебру, Созополу та ін. Завдяки діяльності Інституту у с. Булгари (обл. Бургас) було відкрито локальний центр із захисту нематеріальної культурної спадщини, а етнокультурна традиція м. Поморія, відомого своїми культурно-історичними пам’ятками, стала предметом інтердисциплінарного міжнародного наукового проекту під керівництвом проф., д-ра, чл.-кор. БАН Міли Сантової. Результати проекту, в якому взяли участь також співробітники Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, знайшли висвітлення у багатопрофільних дослідженнях, пов’язаних із питаннями міжетнічних взаємин та культурних зв’язків, урбаністичною практикою та повсякденним життям спільноти з притаманними їй віруваннями, символами і традиційними уявленнями, тобто такими культурно-ідентифікаційними чинниками, котрі визначають типологію інтеркультурної комунікації регіону.