Ідентифікація пасіонарної особистості як суб’єкта формування нематеріального ресурсу відновлення громад

  • Вікторія Колтун Київський національний університет імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 64/13; м. Київ, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0001-8432-873X
  • Лариса Матвєєва Київський національний університет імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 64/13; м. Київ, 01601, Україна https://orcid.org/0009-0003-8998-1596
Ключові слова: ідентифікація пасіонарної особистості, пасіонарність, лідер, публічне управління, методи ідентифікації, потенціал пасіонарності

Анотація

Стаття присвячена аналізові процесу ідентифікації пасіонаріїв як нематеріального ресурсу відновлення громад. Підкреслено, що серйозною і досі невирішеною проблемою є виявлення механізмів ідентифікації пасіонарної особистості.

Мета дослідження – інтерпретувати феномен пасіонарної ідентифікації, експлікувати поняття «способи ідентифікації» та «методи ідентифікації» задля активації потенціалу пасіонарності в громадах. Крім того, для подальшого зростання наукового знання вкрай необхідно з’ясувати методи пасіонарної ідентифікації, причини вибору того чи іншого методу ідентифікації пасіонарної особистості; які фактори сприяють актуалізації того чи іншого механізму ідентифікації, а які, навпаки, перешкоджають йому.

Проаналізовано методи ідентифікації особистості, згідно концепцій 3. Фройда, К. Г. Юнга, К. Хорні, Е. Фромма, Дж. Марсії, Д. Міда та ін.

Доведено, що з точки зору конструктивістського структуралізму ідентифікація розглядається як амбівалентний шлях: з одного боку, спрямований на перетворення індивідом навколишнього світу, а з іншого – на зміну самої особистості, обумовленої соціальною системою.

Розглянуто кардинальну диспозицію за Г. Олпортом та обгрунтовано, що саме її наявність дозволяє говорити про наявність у людини пасіонарної енергії.

На підставі аналізу ідентифікації основних дійових осіб конфліктної взаємодії відповідно до конфліктологічної парадигми обгрунтовано, що така взаємодія найчастіше виводить на поверхню неординарних особистостей, часто з пасіонарними нахилами або якостями.

Показано, що існує два шляхи виявлення пасіонарної особистості – внутрішній і зовнішній. Внутрішній шлях передбачає раціонально свідоме формування людиною власної ідентичності. Зовнішній спосіб формування ідентичності проявляється під впливом зовнішніх позаособистісних факторів, тоді як сформована ідентичність в  більшості випадків носить ірраціональний характер.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Вікторія Колтун , Київський національний університет імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 64/13; м. Київ, 01601, Україна

доктор наук з державного управління, професор, завідувач кафедри регіональної політики Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 64/13; м. Київ, 01601, Україна

Лариса Матвєєва , Київський національний університет імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 64/13; м. Київ, 01601, Україна

аспірантка кафедри регіональної політики Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 64/13; м. Київ, 01601, Україна

Посилання

Ivanova L. Passion and existence: correlation of empirical indicators. Science and education. No. 5. 2016. 178 – 184.

Psychological encyclopedia. http://surl.li/nrsuj

Tkachuk A., Dacyshyn M. Internal and external resources for community development or Why is lack of money not the primary problem of the community? (educational module). K. ICC "Legal Status". 2016. 152 p.

Franko I. "What is progress?" (1903). Collection of works in fifty volumes. In "Scientific thought". 1986. Volume 45. p. 300-349.

Freud Z. I and it. Philosophy: textbook (from the origins to the present): education. guide.; under the editorship Acad. NAS of Ukraine L.V. Hubersky. K. Knowledge, 2009.

Fromm E. Escape from freedom / transl. from English M. Yakovlev. Kharkiv: Book Club "Family Leisure Club", 2019. 288 p.

Horney K. Neurosis and personal growth. The struggle for self-realization. https://knizhnik.org/karen-horni/nevroz-i-lichnostnyj-rost-borba-za-samorealizacziju

Jung K.G. Psychology of the unconscious. K. Publisher: Center for Educational Literature. 2022. 404 p.

Coser L. The Functions of Social Conflict. New York: The Free Press, 1956. 188 p.

Gordon W. Allport. Personality Trait Theory. Research on Predjudice and Discrimination. https://psychology.fas.harvard.edu/people/gordon-w-allport

Granberg, M. (2019). Objective meaning: The formation of self in Mead and Sohn-Rethel. Acta Sociologica, 62(1), 34-46. https://doi.org/10.1177/0001699317749286

Koen B. Tanghe | Peter Stanley Fosl (Reviewing Editor) (2016) Homo Ludens (1938) and the crisis in the humanities, Cogent Arts & Humanities, 3:1, DOI: 10.1080/23311983.2016.1245087

Nicole Hammons L. James Marcia – Identity Status. https://www.assessmentpsychologyboard.org/edp/pdf/James_Marcia.pdf

Parsons Т. The system of modern societies. Prentice-Hall. 1971. 152 р.

Опубліковано
2023-12-30
Розділ
Соціальні та гуманітарні складові суспільного розвитку.