Ідентифікація пасіонарної особистості як суб’єкта формування нематеріального ресурсу відновлення громад
Анотація
Стаття присвячена аналізові процесу ідентифікації пасіонаріїв як нематеріального ресурсу відновлення громад. Підкреслено, що серйозною і досі невирішеною проблемою є виявлення механізмів ідентифікації пасіонарної особистості.
Мета дослідження – інтерпретувати феномен пасіонарної ідентифікації, експлікувати поняття «способи ідентифікації» та «методи ідентифікації» задля активації потенціалу пасіонарності в громадах. Крім того, для подальшого зростання наукового знання вкрай необхідно з’ясувати методи пасіонарної ідентифікації, причини вибору того чи іншого методу ідентифікації пасіонарної особистості; які фактори сприяють актуалізації того чи іншого механізму ідентифікації, а які, навпаки, перешкоджають йому.
Проаналізовано методи ідентифікації особистості, згідно концепцій 3. Фройда, К. Г. Юнга, К. Хорні, Е. Фромма, Дж. Марсії, Д. Міда та ін.
Доведено, що з точки зору конструктивістського структуралізму ідентифікація розглядається як амбівалентний шлях: з одного боку, спрямований на перетворення індивідом навколишнього світу, а з іншого – на зміну самої особистості, обумовленої соціальною системою.
Розглянуто кардинальну диспозицію за Г. Олпортом та обгрунтовано, що саме її наявність дозволяє говорити про наявність у людини пасіонарної енергії.
На підставі аналізу ідентифікації основних дійових осіб конфліктної взаємодії відповідно до конфліктологічної парадигми обгрунтовано, що така взаємодія найчастіше виводить на поверхню неординарних особистостей, часто з пасіонарними нахилами або якостями.
Показано, що існує два шляхи виявлення пасіонарної особистості – внутрішній і зовнішній. Внутрішній шлях передбачає раціонально свідоме формування людиною власної ідентичності. Зовнішній спосіб формування ідентичності проявляється під впливом зовнішніх позаособистісних факторів, тоді як сформована ідентичність в більшості випадків носить ірраціональний характер.
Завантаження
Посилання
Ivanova L. Passion and existence: correlation of empirical indicators. Science and education. No. 5. 2016. 178 – 184.
Psychological encyclopedia. http://surl.li/nrsuj
Tkachuk A., Dacyshyn M. Internal and external resources for community development or Why is lack of money not the primary problem of the community? (educational module). K. ICC "Legal Status". 2016. 152 p.
Franko I. "What is progress?" (1903). Collection of works in fifty volumes. In "Scientific thought". 1986. Volume 45. p. 300-349.
Freud Z. I and it. Philosophy: textbook (from the origins to the present): education. guide.; under the editorship Acad. NAS of Ukraine L.V. Hubersky. K. Knowledge, 2009.
Fromm E. Escape from freedom / transl. from English M. Yakovlev. Kharkiv: Book Club "Family Leisure Club", 2019. 288 p.
Horney K. Neurosis and personal growth. The struggle for self-realization. https://knizhnik.org/karen-horni/nevroz-i-lichnostnyj-rost-borba-za-samorealizacziju
Jung K.G. Psychology of the unconscious. K. Publisher: Center for Educational Literature. 2022. 404 p.
Coser L. The Functions of Social Conflict. New York: The Free Press, 1956. 188 p.
Gordon W. Allport. Personality Trait Theory. Research on Predjudice and Discrimination. https://psychology.fas.harvard.edu/people/gordon-w-allport
Granberg, M. (2019). Objective meaning: The formation of self in Mead and Sohn-Rethel. Acta Sociologica, 62(1), 34-46. https://doi.org/10.1177/0001699317749286
Koen B. Tanghe | Peter Stanley Fosl (Reviewing Editor) (2016) Homo Ludens (1938) and the crisis in the humanities, Cogent Arts & Humanities, 3:1, DOI: 10.1080/23311983.2016.1245087
Nicole Hammons L. James Marcia – Identity Status. https://www.assessmentpsychologyboard.org/edp/pdf/James_Marcia.pdf
Parsons Т. The system of modern societies. Prentice-Hall. 1971. 152 р.