Інноваційні чинники державного регулювання розвитку галузі будівнитва

Анотація

Проведено теоретичний аналіз розвитку галузі будівництва як об’єкту державного регуляторного впливу з урахуванням інноваційних чинників. Уточнено основні чинники такого процесу, які його стримують. З позиції системного підходу виділено умови, які потребують формування для нівелювання впливу негативних тенденцій при реалізації державного регулювання розвитку галузі будівництва в Україні. Виділено напрями удосконалення механізму державного регулювання розвитку галузі будівництва.

Показано, в ринковій системі господарювання існує необхідність поступового підвищення ефективності функціонування її підсистем, як найскладніших, так й найпростіших (країни в цілому, галузі, території, окремого суб’єкта господарювання). В процесі забезпечення розвитку галузі будівництва, а також окремої адміністративно-територіальної одиниці (область, район, населений пункт) продукту будівельного виробництва в необхідні терміни, у необхідному обсязі, при необхідній якості будуть притаманні властиві цій території специфічні характеристики, які визначають вибір відповідних ефективних рішень. Таку ефективність необхідно розглядати саме з позицій територіального розвитку. Таким чином, в стратегіях територіального розвитку та розвитку галузі будівництва мають бути враховані засоби та шляхи досягнення реалізації цілей, а також відповідні індикатори, які визначатимуть реалізації основної мети. Такі індикатори можуть належати до різних організаційних й технологічних засад процесу будівництва, типів конструкцій та матеріалів, техніки і технологій, що знижують матеріаломісткість, трудомісткість, енергоємність, а також індикатори, які ілюструють рівень інвестиційної та інноваційної ефективності будівництва, що призводить до зменшення собівартості  продукції, зниження термінів окупності.