Сутність високотехнологічної війни в організаційно-інституціональному забезпеченні теорії державного управління

Анотація

На межі ХХ і ХХІ століть сталися фундаментальні зміни у сфері міжнародної безпеки. Світова спільнота зустрілася з принципово новими викликами й загрозами. У багатьох регіонах світу спостерігалось міждержавне суперництво, що призвело до спалаху локальних війн і воєнних конфліктів, які здебільш мали форму збройного протистояння.

Технічний прогрес, наявність значної воєнної сили, демонстрація рішучості та її використання трансформували суспільні відносини в більш конфліктні. Поступово у локальні війни і воєнні конфлікти втягується все більше країн світу. В цьому контексті слід зазначити, що інтенсивність та масштабність воєнних дій протягом останніх тридцяти років, які відбувалися в різних куточках земної кулі, свідчать про зростання динамічної зміни обстановки в зоні ведення бойових дій в ході застосування міжнародних коаліційних сил. При цьому жорстке виконання вимог щодо стійкого, безперервного, оперативного і скритого управління військами під час виконання ними бойових завдань спонукає провідні країни світу до розробки та впровадження нових концепцій інформаційних мереж та систем.

Необхідно зазначити, що майбутні війни будуть залежати від високотехнологічних розвідувальних засобів. Пріоритетом вбачається – першим виявити ворога, перш ніж він помітить вас; засліпити датчики противника, будь то дрони або супутники; і порушити їхні засоби та канали передачі даних, чи то через кібератаки, електронну війну чи старомодні засоби вогневого ураження. Військам доведеться розвивати нові форми і способи застосування, покладаючись на мобільність, розосередженість, маскування та заходи омани.

Великі армії, які не зможуть інвестувати в нові технології чи розробити нові доктрини, будуть переповнені меншими, які це зроблять. “Ми повинні визнати, що старі концепції ведення великих танкових битв на європейській суші закінчилися”, – сказав Борис Джонсон, прем’єр-міністр Великобританії, у листопаді 2021 року. “Є інші, важливіші речі, у які ми повинні інвестувати. Кібертехнології, такою буде війна майбутнього”. Через три місяці росія вторглася в Україну.

Отже, в роботі визначено проблему неповної відповідності сучасного стану і готовності сектору безпеки та оборони щодо вимог ефективної протидії загрозам національній безпеці та їхньої нейтралізації, сформульовано завдання з удосконалення цієї діяльності, щодо створення об’єднаних систем управління та зв’язку, визначено горизонтальні зв’язки цих систем та електронно-комунікаційних мереж, що в подальшому беззаперечно вплине на безпечне функціонування національного сегменту кіберпростору.