Теоретичні аспекти формування антикорупційної політики в ракурсі державного управління (за досвідом країн, що розвиваються)

  • Олександр Котуков Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0001-8697-7039
  • Віталій Солових Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0001-9324-831X
Ключові слова: корупція, антикорупційна політика, країни, що розвиваються, політична воля, реформи, антикорупційні документи, державне управління.

Анотація

У статті детально розглядаються питання щодо формування антикорупційної політики та стратегії, які спрямовані на запобігання корупції, а також встановлення взаємозв’язків з державним сектором та реформами управління. При цьому боротьба з корупцією визначається як невід’ємна частина національної антикорупційної політики та як така, що є превентивним механізмом боротьби з корупцією. Дослідження ґрунтується на прикладах країн, що розвиваються: Грузії, Індонезії, Нікарагуа, Пакистану, Танзанії та Замбії тощо. Ці країни були відібрані за критеріями: існування явної національної антикорупційної політики або стратегії; підтримка зусиль боротьби з корупцією міжнародними партнерами з розвитку. Зазначається, що антикорупційні заходи повинні бути включені в координовану політику, а не проводитись ізольовано, а також підходи до боротьби з корупцією не можуть обмежуватися лише технократичними рішеннями, спрямованими на вирішення певних системних проблем. У статті робиться наголос на сфері державної політики і, таким чином, визнається політична природа антикорупційної роботи.

Крім того, акцентується увага на стратегічному підході, який стає більш очевидним, а запобігання та боротьба з корупцією є не самоціллю, а сприяє доброчесності та підзвітності, а також належному управлінню державними справами, що є ключовими складовими ефективного управління та важливими передумови для сталого розвитку. Авторами доводиться, що розроблення антикорупційної політики не дотримується лінійної моделі, де реалізація виступає як просте впровадження урядових документів на практиці, а невдачі здебільшого пояснюються відсутністю політичної волі, ресурсів або розуміння природи проблеми.   У статті розглядаються переваги та недоліки законодавчих напрямів формування антикорупційної політики країн, що розвиваються.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Олександр Котуков, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна

кандидат соціологічних наук, доцент,
доцент кафедри публічної політики
навчально-наукового інституту “Інститут державного управління”
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна,
майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна

Віталій Солових, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна

доктор наук з державного управління, професор,
професор кафедри міжнародних відносин, міжнародної інформації та безпеки
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна,
майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна

Посилання

Anti-corruption policy in Ukraine. URL: https://arm.naiau.kiev.ua/books/atikoruption/ lectures/lecture_7.html (accessed 10 July 2022) [in Ukrainian].

NAZK. (2021). Anti-corruption strategy for 2021–2025. URL: http://www.radakmu.org.ua/ file/Antykorupciyna%2520strategia.doc. (accessed 10 July 2022) [in Ukrainian].

Veklych, V.O. (2017). Foreign and international experience of anti-corruption activities in the context of public policy on fighting corruption and preventing it in Ukraine. Almanac of international law, no. 17, 3–10 [in Ukrainian].

Kravchuk, M., Lavriv, I. (2021). The essence of corruption and the main ways to overcome it. Actual problems of jurisprudence, vol. 3, 31–36 [in Ukrainian].

Kurmaev, P.Yu. (2014). Theoretical aspects of formation of anti-corruption policy. Bulletin of the Kamianets-Podilskyi National University named after Ivan Ohienko. Economic sciences, vol. 9, 53–57. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkpnuen_2014_9_15 (accessed 10 July 2022) [in Ukrainian].

Lipych, L.G., Rublev, V.V., Khilukha, O.A., Kushnir, M.A. (2022). Ways of development of anti-corruption policy in Ukraine through the prism of the science of public management. Scientific notes of the Lviv University of Business and Law. The series is economical. Legal series, vol. 34, 53–60 [in Ukrainian].

Novak, A.M. (2018). Formation and implementation of national anti-corruption policy in the conditions of globalization: modern challenges. State administration and local self-government, vol. 2, 35–41. URL: https://www.transparency.org/ru/news/cpi-2020-global-highlights. (accessed 10 July 2022) [in Ukrainian].

Anti-corruption Network for Transition Economies. (2005). 6th General Meeting – Meeting Report. Istanbul. Turkey.

Asamoa, Y.B. (2003). National strategies for combating corruption – the Ghana experience. African Development Bank.

Basu, R. (1990). Public administration concepts and theories. Sterling Publishers. New Delhi. India.

Bhargava, V., Bolongaita, E. (2003). Challenging corruption in Asia – Case studies and a framework for action. World Bank. Washington D.C. USA.

Birkland, Th. (2001). An introduction to the policy process. New York. USA.

Campos, J.E., Pradhan, S. (2006). The many faces of corruption – Tracking vulnerabilities at the sector level. World Bank. Washington D.C. USA.

Cherry, K. (2006). Corruption and development strategy: Beyond structural adjustment. Undercurrent, vol. III, no. 1.

Commission of the European Communities (2001). European governance – a white paper. Brussels. Belgium.

Doig, A., Watt, D., Williams, R. (2005). Measuring success in five African anti-corruption commissions – the cases of Ghana, Malawi, Tanzania, Uganda and Zambia. U4 Anti-Corruption Research Centre. Norway.

Dwivedi, O.P., Jabbra, J. (2001). Where corruption lives, edited by G. Caiden. Kumarian Press. Connecticut. Bloomfield. USA.

Hamm, B. (2006). Bestandsaufnahme und Empfehlungen zur Strategie eines geplanten ‘Kompetenzkerns Korruptionsbekämpfung. GTZ. Eschborn. Germany.

Haarhuis, C.M., Leeuw, F.L. (2004). Fighting corruption: the new World Bank programme evaluated. Journal of International Development, 16, 547–561.

Heilbrunn, J.R. (2002). Anti-corruption commissions: Placebo or real medicine to cure corruption? Draft (v. 5). The Colorado School of Mines. USA.

Hogwood, B., Gunn, L. (1984). Policy analysis for the real world. Oxford University Press. UK.

Hope, K.R., Chikulo, B.C. (1999). Corruption and development in Africa. Palgrave Macmillan. England.

IGAC – International Group for Anti-corruption Coordination (2006). Report of eight meeting.

Опубліковано
2022-12-28
Розділ
Світовий досвід державного управління: теорія та практика.