Принципи, категорії, умови реалізації мовнокомунікативної компетентності публічного управлінця в діловому дискурсі
Анотація
Подаються теоретичні засади умов реалізації мовнокомунікативної майстерності публічного управлінця. Актуальність статті визначається мотивованістю довершеного володіння управлінцем культурою ділового спілкування, що являє собою цілісну систему й охоплює зовнішню культуру, культуру мовлення, культуру почуттів і поведінки, правила і процедуру ділового і мовного етикету. Досліджено, що для досягнення мети ділової комунікації – плідного співробітництва, комунікантові необхідно засвоїти основні принципи і категорії використання мовних ресурсів (як вербальних, так і невербальних) у публічному виступі (промові), бути обізнаним з правилами логічної побудови промови та комунікативно-риторичними засобами її виразності, з психологічними основами подолання стану невпевності і хвилювання промовця.
Завантаження
Посилання
Hamova, H.I. (2014). Oratorske Mystetstvo [Public speaking]. Kharkiv: Mahistr [in Ukrainian].
Hamova, H. I. (2020). Movlennievyi vplyv yak rezultat komunikatyvnoi vzaiemodii v publichnomu dilovomu dyskursi. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia: zb. nauk. pr. 34–42. Kharkiv: Mahistr [in Ukrainian].
Batsevych, F. (2005). Linhvistychna henolohiia: problemy i perspektyvy. Lviv: PAIS [in Ukrainian].
Selivanov, O.O. (2011). Osnovy Teorii Movnoi Komunikatsii [Fundamentals of the theory of language communication]. Cherkasy [in Ukrainian].