Україна і Захід у проросійських ЗМІ Китаю: методологія аналізу мультимодального політичного наративу
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2022-24-09Ключові слова:
політичний наратив, медійний текст, мультимодальність, вербальний і візуальний модуси, політична карикатура, дослідницька методологія, лінгвокогнітивний підхід, пропаганда, проросійські ЗМІ Китаю, російсько-українська війнаАнотація
У роботі представлено дослідницький проєкт, здійснюваний на перетині політичної, мультимодальної та когнітивної лінгвістики. У фокусі дослідження перебуває російсько-українська війна, представлена в березні–травні 2022 року в англомовному виданні китайського таблоїду the Global Times, одному з ‘голосів’ китайської державної пропаганди, орієнтованої на розповсюдження проросійських наративів. Аналізовані медійні статті містять політичні карикатури і можуть, тим самим, бути визначені як мультимодальні тексти. Сукупно, вони конструюють наратив, або ‘історію’, адресовану міжнародним читачам і спрямовану на формування в них світогляду, сприятливого для Росії. Вивчення нами цього наративу має на меті реконструювання портретованого ним ментального образу і виявлення взаємодії між його вербальною і візуальною іпостсями у спосіб, який сприяє укоріненню повідомлення у свідомості читача. Для виконання цього завдання ми пропонуємо лінгвокогнітивну методологію, алгоритмічне застосування якої уможливлює побудову когнітивних онтологій, які структурують інформацію, трансльовану вербальними і візуальними засобами. Складники кожної онтології мають фактуальну і емотивну промінантність, залежну від кількості відповідних емпірично наданих текстових дескрипцій. Ми показуємо, як перетин онтологій підсилює промінантність ключового емотивно конотованого повідомлення, адресованого громаді. У дослідженні взаємодія вербальної і візуальної модальностей в конкретних текстах характеризується в термінах акцентуації, нарощування, поширення, зштовхування і комбінування, що розглядаються як універсальні способи розгортання інформації, які виходять за межі метафоричної царини, де вони були вперше визначені Дж. Лакоффом і М. Тернером (1989).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
