Міжмолекулярні взаємодії декаметоксину та ацетилсаліцилової кислоти у системах різного рівня складності
Ключові слова:
міжмолекулярні взаємодії, нековалентні комплекси, декаметоксин, ацетилсаліцилова кислота, модельні ліпідні мембрани, еритроцитиАнотація
Міжмолекулярні взаємодії між декаметоксином (ДЕК) та ацетилсаліциловою кислотою (АСК) вивчались у фосфоліпід-вмісних системах різного рівня складності: розчинах, модельних фосфоліпід них мембранах та зразках еритроцитів людини. У кожній із систем відповідними експериментальними методами були зареєстровані специфічні ефекти, обумовлені взаємодією ДЕК-АСК: а) методом мас-спектрометрії з іонізацією електророзпиленням зареєстровано утворення нековалентних комплексів ДЕК-АСК у трьохкомпонентому розчині із вмістом L-α-діпальмітоїлфосфатидилхоліну (ДПФХ); б) в модельних мембранах ДПФХ методом диференціальної скануючої калориметрії було показано, що сумісна дія ДЕК та АСК призводить до підвищення температури топлення мембрани Tm, тоді як індивідуальна дія кожного препарату призводить до зниження Tm; в) за допомогою оптичної мікроскопії показано уповільнення ДЕК-індукованого гемолізу еритроцитів при сумісному уведенні ДЕК та АСК.
Завантажити
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
