Розподіл хелату європію в ліпідний бішар за даними гасіння флуоресценції n-терфенілу й пірену
Ключові слова:
хелат європію, ліпосоми, флуоресцентні зонди, гасіння флуоресценціїАнотація
Метод гасіння флуоресценції є ефективним засобом одержання важливої інформації, стосовно
різних властивостей біофізичних і біохімічних систем. У даній роботі гасіння флуоресценції двох
флуоресцентних зондів пірену й п-терфенілу хелатом європію спостерігалося у фосфатидилхолінових ліпосомах. Хелати європію належать до нового класу потенційних протипухлинних препаратів з високою цитотоксичною активністю. Ці сполуки також привертають особливу увагу при використанні їх у біомедичних дослідженнях та діагностиці, оскільки їхні спектральні характеристики є оптимальними для зменшення внесків розсіювання біологічних зразків і фонової флуоресценції. Однак застосування таких лікарських препаратів у вільній формі обмежено їхньою високою токсичністю й метаболічною нестабільністю. Один з методів збільшення ефективності подібних ліків засновується на використанні різних систем постачання, наприклад – ліпосом. Застосування ліпосомальних нанопереносників фармакологічних препаратів має наступні переваги: повну біосумісність, здатність переносити як ліпофільні, так і гідрофільні з'єднання, зменшення токсичності, збільшення терапевтичного індексу й т. і. Дана робота була зосереджена на дослідженні взаємодії хелата європію (позначеного в роботі як V10) з ліпідним бішаром. Було знайдено, що інтенсивність флуоресценції локалізованих у мембрані зондів пірену й п-терфенілу зменшувалася при збільшенні концентрації препарату. Це свідчить про те, що V10 є ефективним гасником флуоресценції цих зондів. Спостережуване гасіння флуоресценції є результатом зіткнення даних флуорофорів із молекулами препарату, що проникли у бішар. Отримані результати були чисельно проаналізовані у рамках моделі динамічного гасіння.
Завантажити
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
