Кількісний аналіз зв’язування амінопохідної бензантрону з амілоїдними фібрилами лізоциму
Ключові слова:
амілоїдні фібрили, бенантроновий флуоресцентний зонд, зв’язування зонда з білком, лізоцимАнотація
Відкладання амілоїдних фібрил у різних тканинах пов’язано з розвитком ряду
нейродегенеративних хвороб. Незважаючи на велику кількість специфічних до амілоїдів зондів,
вони мають багато недоліків, отже, є актуальним пошук більш ефективних маркерів. У даній
роботі оцінювалась можливість використання нового флуоресцентного барвника АМ3 для
селективного визначення фібрилярних білкових агрегатів, отриманих з лізоциму. Високі значення
параметрів зв’язування флуорофору с білком (константи асоціації, молярної флуоресценції та
стехіометрії), визначених в рамках моделі Ленгмюра, свідчать про сильне зв’язування зонда с
нерозчинними агрегатами лізоциму, що робить АМ3 альтернативою до часто використовуваного
специфічного амілоїдного маркеру Тіофлавіну Т. У роботі були також досліджені ефекти
полярності та в’язкості на флуоресцентні властивості АМ3. Зв’язування АМ3 з білком (з його
гідрофобними порожнинами) супроводжуєтся червоним зсувом максимуму спектру флуоресценції
зонда, що може бути пояснено утворення водневих зв’язків між протон-донорними групами білка
та карбонілом АМ3. Довгохвильовий зсув максимуму емісії спостерігався також при збільшенні
довжини хвилі збудження. Це означає, що час переорієнтації розчинника більший за час життя
збужденого стану, тобто має місце повільна релаксація розчинника навколо диполей флуорофора
у збудженому стані. Вимірювання анізотропії флуоресценції показало, що обертальна дифузія
АМ3, зв’язаного з фібрилами є уповільненою. Це свідчить про високу в’язкість мікрооточення
барвника. Виявлені флуоресцентні властивості нової похідної бензантрону створюють передумови
для застосування АМ3 у фундаментальних дослідженнях та медичній діагностиці
Завантажити
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
