Дослідження взаємодії гідрофобних поліметинових барвників з ліпосомами в водних розчинах методом оптичної спектроскопії
Ключові слова:
поліметиновий барвник, ліпосома, константа зв’язування, міжмолекулярна взаємодія, термодинамічні параметриАнотація
Методом оптичної спектроскопії досліджено взаємодію катіонних поліметинових барвників
3,3’-діоктадецилоксакарбоцианін перхлорат (DiO), 1,1’-діоктадецил-3,3,3’,3’-
тетраметиліндокарбоцианін перхлорат (DiI) и 1,1’-діоктадецил-3,3,3’,3’-
тетраметиліндодікарбоцианін перхлорат (DiD) з цвиттеріонними ліпосомами фосфатіділхоліна
яєчного жовтка (ФХ). За зміною оптичної густини розчинів при варіюванні концентрації ФХ з
використанням рівняння Скотта, проведено оцінку констант зв’язування барвників з
ліпосомами ФХ (Kc) та розраховано термодинамічні параметри утворення комплексів «барвник
– ліпосома» (ΔG 0 , ΔH 0 и ΔS 0 ). Показано, що процес утворення комплексів є довільним та
енергетично вигідним процесом, який пов’язаний з переходом барвника з агрегованої форми до
мономерної. Основний вклад в процес утворення комплексів належить гідрофобним та ван-дерваальсовим взаємодіям, внесок електростатичної взаємодії незначний.
Завантажити
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
